Дослідження міграції синтетичних речовин із пакувальних матеріалів у харчові продукти і воду: соціальний та управлінський аспекти

Abstract

Розвиток технологій і зростання рівня та якості життя людей внесли свої корективи у використання різних матеріалів для виробництва та пакування продукції та виробів. Одним з таких дійсно корисних винаходів людства, який значно спростив наш побут та сприяв розвитку технологій, стала розробка та впровадження у широкий вжиток різноманітних полімерів / пластмас та інших синтетичних речовин. Але, є і негативний вплив таких нововведень, зокрема на організм людини та навколишнє середовище. В статті проведено аналіз та доведено негативний вплив синтетичних речовин через міграцію із пакувальних матеріалів в харчові продукти і воду або через побутове користування виробами із їх вмістом на організм людини. Окрім того, для дослідження було проведено опитування української молоді щодо їх ставлення до використання пластикової упаковки. Участь в анкетуванні взяли 127 респондентів студентського віку (18…23 роки; 47,2 % – чоловіки, 52,8 % – жінки). Респонденти при відповіді на запитання використовували 10-ти бальну шкалу, де 1 означало однозначне бажання перейти від одноразового до багаторазового використання упаковки до появи ознак її зносу, а 10 – абсолютне несприйняття ідеї повторного використання пластикової упаковки. До ідеї стосовно повторного використання пластикової упаковки для ягід у супермаркетах (здавати використану упаковку для повторного фасування в неї) 60,7 % респондентів в цілому поставилися прихильно. Стосовно повторного використання пластикової упаковки для готових страв респонденти висловили велику кількість аргументів, що перешкоджають ефективному впровадженню такої ініціативи. Усі заперечення розбито на три великі групи: занепокоєння щодо мікробіологічної безпечності повторного використання тари; недовіра до значних екологічних переваг таких заходів; неможливість спонтанних покупок через необхідність приходити в магазин зі своєю упаковкою. Під час розробки та реалізації можливих рішень щодо кризи, пов’язаної із забрудненням пластиком та синтетичними матеріалами загалом, зроблено висновок, що прозорість є ключем до успіху. На кожному етапі життєвого циклу пластику, синтетичних матеріалів та інших шкідливих складових, які використовуються у виробництві, рішення мають прийматися із дотриманням прав людини на здоров’я та здорове довкілля.