Розвиток методології державного експортного контролю за товарами військового призначення та подвійного використання

Abstract

Стаття присвячена розробці методологічних засад державного експортного контролю (ДЕК) як ключової складової системи державного управління національною безпекою України в умовах євроінтеграції та сучасних глобальних викликів. Визначено об’єктно-предметне поле ДЕК: об’єкт охоплює міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання, спрямованих на виконання міжнародних режимів контролю та захист національних інтересів; предмет включає процеси формування контрольних, попереджувальних і санкційних заходів. Обґрунтовано мету ДЕК – забезпечення безпеки через регулювання передач чутливих товарів, а також завдання, поділені на загальні, спеціальні та суб’єктні. Запропоновано структуру принципів ДЕК: законність, системність, гласність, ефективність, незалежність, безконфліктність тощо, які формують основу державно-управлінських рішень. Методи ДЕК класифіковано на контрольні (ідентифікація товарів, митний контроль), організаційні (координація заходів, інформаційний обмін) та регуляторні (ліцензування, санкційна політика). Дослідження аналізує історичну еволюцію ДЕК в Україні, зокрема перехід до моделі «необхідного й достатнього» контролю після 2010 року, та підкреслює потребу реформування системи для гармонізації з міжнародними стандартами (Вассенаарська домовленість, Група ядерних постачальників). Висновки акцентують на значенні розроблених положень для зміцнення економічної, антитерористичної, воєнної та науково-інноваційної безпеки, а також для підвищення довіри до України в контексті євроінтеграції та протидії глобальним загрозам, зокрема російській агресії. Дослідження є новаторським, оскільки вперше систематизує ДЕК як підсистему державного управління, пропонуючи практичні рекомендації для її вдосконалення.