Удосконалення державної політики протидії кіберзлочинності на основі досвіду країн Європейського Союзу

Abstract

У статті здійснено аналіз кримінальних кодексів деяких країн Європейського Союзу, а саме: Республіки Польща, Республіки Болгарія, Чеської Республіки, Литовської Республіки. Досвід цих країн для України є принципово важливим, адже вони також перебували під радянським окупаційним режимом. Детально проаналізовано ґенезу формування кримінальної системи в Республіці Польща в цілому та визначено відповідальність за кіберзлочини зокрема. Досліджено історичні віхи формування системи кримінального права в Чеській Республіці, починаючи з часів Середньовіччя і до сьогодення. Досвід Болгарії у встановленні кримінальної відповідальності за кіберзлочини комплексно проаналізований у контексті дослідження Кримінального кодексу, де особлива увага зосереджена на розгляді обтяжуючих обставин, що є дуже важливим при необхідності протидії гібридним війнам та інформаційного захисту критичної інфраструктури. Проаналізувавши Кримінальний кодекс Литовської Республіки, зосереджено увагу на різноманітності покарань за кіберзлочини. Крім того, відмінністю литовського законодавства є наявність кримінальної відповідальності юридичних осіб. У результаті наукового дослідження було визначено основні історичні етапи формування політики протидії кіберзлочинності Республіки Польща, Республіки Болгарія, Чеської Республіки, Литовської Республіки. Здійснено комплексний аналіз основних нормативних документів, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини, пов’язані з кіберзлочинністю, та визначено відмінні особливості кожної з країн. Доведено, що під час реформування кримінального законодавства в Україні в контексті євроінтеграційних процесів є нагальна потреба у врахуванні досвіду європейських країн, однак варто враховувати специфічні особливості кримінального права визначених країн, а тому підходити до цього процесу поступово та вибірково.