Понятійно-категоріальний апарат державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам

Abstract

У статті комплексно досліджується формування та ґенеза понятійно-категоріального апарату державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам. Враховуючи наростаючу глобальну загрозу кіберзлочинності, найбільш ефективними є кримінальні засоби боротьби з нею, саме тому надзвичайно актуальним є уточнення понятійно-категоріального апарату. Проаналізувавши науковий доробок попередніх років, дійшли до розуміння поняття «кіберзлочинність», «кіберзлочин» крізь призму багатовекторності, використовуючи різні підходи, в тому числі, розглядаючи міжнародне та національне законодавство. Особлива увага у статті присвячена виділенню ознак кіберзлочинів та їх класифікації, зокрема наведено приклади класифікацій різних вчених. Всебічно охарактеризовані види кіберзлочинів, що містяться в Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність. На основі опрацьованого матеріалу розроблено власні підходи до класифікації кіберзлочинності для цілей державної кримінально-правової політики, що має багаторівневий характер. Відносно визначених підходів до класифікації, ознак та змісту кіберзлочинності, виділено певні позиції щодо розгляду даних злочинів: по-перше, як суспільно небезпечне винне діяння, що полягає у виготовленні, фінансуванні, використанні, реалізації, обміні та розповсюдженні шкідливих програмних продуктів; по-друге, як суспільно небезпечне винне діяння, що скоєне з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій. Представлене дослідження полягає у аналізі понятійно-категоріального апарату державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинам, що дозволило сформувати сукупність теоретичних положень та є підґрунтям для формування й реалізації державної кримінально-правової політики протидії кіберзлочинності.