Ризики операцій з похідними фінансовими інструментами як загроза фінансовій стабільності комерційних банків

Abstract

У статті розглянуто ризики, притаманні операціям комерційних банків з похідними фінансовими інструментами. Поява нових для українського фінансового ринку видів похідних фінансових інструментів (ПФІ) за останні роки, закріплення положень щодо визначення їх сутності, класифікації та регулювання в нормативній базі, а також стратегія фінансового сектору на розвиток ринків капіталу вказують на необхідність виявлення загроз, які несуть в собі ці інструменти. Встановлено, що ключовими ризиками похідних фінансових інструментів є такі: по-перше, ризики ПФІ як об’єкта операцій комерційних банків, а саме: кредитний, ринковий, ліквідності та операційний ризики; по-друге, системний ризик, який формується у результаті макроекономічних шокових подій, дисбалансів або поширення негативних явищ. Ідентифікація згаданих вище ризиків дозволила визначити шляхи зменшення їх впливу на діяльність комерційних банків під час проведення операцій з ПФІ. Визначено, якщо негативний вплив індивідуальних ризиків банку можна зменшити за допомогою ефективних методів внутрішньої системи ризик-менеджменту, то системний ризик потребує підвищеної уваги регуляторів, адже його управління ускладнюють такі характеристики, як випадковість виникнення, непередбачуваність, порушення функціонування фінансової системи, масштабний (системний) вплив, ефект зараження, вплив на реальний сектор економіки, значний ризик дефолту, зв’язок між різними елементами фінансової системи. Певні операції комерційних банків з деривативами, як і сам ринок похідних фінансових інструментів, можуть перетворитися в акселератора системного ризику, реалізація якого призведе не лише до зниження фінансової стійкості окремої установи, але й до банкрутств інших учасників та банківської кризи, що матиме негативні наслідки для фінансової безпеки і реального сектора економіки. Тому комерційні банки мають підтримувати достатній рівень фінансової стійкості та виконувати пруденційні вимоги регулятора щодо нормативів та обмежень для підвищення спроможності протистояти негативним наслідкам дії зовнішніх непередбачуваних загроз та в періоди економічної нестабільності.