Теоретичі основи забезпечення банківської безпеки держави

Abstract

Стаття присвячена дослідженню теоретичних засад забезпечення банківської безпеки держави. Автором визначено дискусійність наукових підходів щодо трактування банківської безпеки, її місця в системі економічної та фінансової безпеки, що актуалізує питання створення механізму її забезпечення, деталізації загроз функціонуванню банківських установ, розробки напрямів розвитку системи банківської безпеки в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення. Тому метою статті є оцінка наукових підходів до визначення банківської безпеки з метою уточнення теоретичних основ її забезпечення в сучасних умовах та ідентифікації основних категорій в цій предметній галузі. Визначено наявність таких різновидів трактування банківської безпеки у наукових джерелах: 1) фінансово-економічна безпека банків; 2) безпека банків; 3) безпека банківської діяльності; 4) банківська безпека; 5) безпека банку як організації; безпека банківського персоналу; безпека банківських операцій; 6) фінансова безпека комерційного банку. В результаті проведеного декомпозиційного аналізу уточнено поняття «банківська безпека» (вид фінансової безпеки, що представляє собою превентивні заходи, спрямовані на недопущення реалізації внутрішніх та зовнішніх загроз, які негативно відображаються на фінансовому стані банківської системи в цілому (макрорівень) та банківських установ (мікрорівень) на підставі поєднання системного, суб’єктного та процесного підходів. Використання системного підходу до банківської безпеки має такі переваги: дозволяє спрямувати наукове дослідження на ідентифікацію місця банківської безпеки як окремого виду у системі фінансової безпеки; представити банківську безпеку як окрему систему на підставі формалізації її елементів та визначення взаємозв’язку між ними; визначити системний ефект від функціонування системи банківської безпеки, який можна одержати в результаті взаємодії її окремих елементів. Процесний підхід орієнтує на ідентифікацію заходів, які сприяють попередженню означених загроз на діяльність суб’єктів. Використання процесного підходу до вивчення банківської безпеки має низку таких переваг: можливість сформувати регулятивні заходи держави щодо попередження або зменшення впливу дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища на функціонування банківської системи; можливість розвитку інструментарію макропруденційного регулювання банківської сфери; можливість удосконалення системи фінансового менеджменту окремих банківських установ. Перевагами застосування суб’єктного підходу до дослідження питань банківської безпеки є можливість детального вивчення впливу окремих загроз банківській безпеці в розрізі ідентифікованих суб’єктів (банківська установа, персонал, власники, партнери, банківська система в цілому). Перспективи подальших наукових розвідок потрібно пов’язати з побудовою механізму забезпечення банківської безпеки з використанням запропонованої методології.