Напрями трансформації системи публічного управління в умовах урбанізаційних змін

Abstract

Урбанізаційна проблематика, з огляду на тенденції розширення міст, збільшення агломерацій та перетворення мегаполісів на центри продукування важливих управлінських рішень, формування світового порядку денного, визнана однією із нагальних та актуальних на сьогодні. Адже процеси урбанізації зачіпають усі сфери життєдіяльності суспільства в цілому та є важливим чинником впливу на безпечне співіснування громадян на окремій території. Наслідки урбанізаційних процесів, з одного боку, забезпечують цивілізаційний розвиток та створюють нові можливості у забезпеченні інтересів та потреб людини, а з другого боку, формують нові виклики і завдання як для суспільства, держав, урядів, так і відповідно для системи публічного управління та адміністрування, що покликана забезпечити належний рівень якості життя населення, дотримання прав та свобод громадян. З метою ідентифікації наслідків урбанізації та відповідно завдань публічного управління щодо їх мінімізації визначено сутність поняття «урбанізація» та встановлено її наслідки з позицій екологічного, економічного, соціального та гуманітарного середовищ. Урбанізаційні процеси загострюють екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища та накопиченням відходів, видобутком корисних копалин, зменшенням природних ресурсів тощо. У той же час актуалізується питання збільшення соціальної нерівності, збільшення різниці між умовами життя різних груп населення як між країнами, так і в межах міст, а також між містами окремої країни. Загострюються також проблеми економічного середовища та гуманітарної сфери. Задля ефективної ідентифікації проблем та провадження ефективної політики органи влади розширюють можливості долучення громадян до процесу прийняття публічних рішень, адже це дозволяє максимально збільшити спектр стейкхолдерів та відповідно визначити їх інтереси. У цьому дослідженні здійснено структуризацію урбанізаційних викликів із позиції теорії ієрархічних потреб А.Маслоу, на основі якої встановлено завдання публічного управління та адміністрування та відповідно напрями трансформації системи публічного управління.