Християнська теологія як науково-гуманітарна платформа та синергетично-рефлексивна модель державного управління

Abstract

Важливе місце у теорії державного управління посідають питання релігії, християнської теології та соціальної думки українського православ’я. Духовні та інтелектуальні зусилля державних управлінців спрямовані на найбільш адекватне прочитання духовних ідей християнства у питаннях політики, державного управління та політології. Досі немає спеціального дослідження соціальних і політичних смислів українського православ’я, окреслених у працях церковних ієрархів, богословів та релігійних мислителів. Метою цієї статті є заповнити ці прогалини. Розглянуто парадигми християнської теології, які набувають нової конфігурації та демонструють наявний потенціал теологічного знання в умовах викликів сьогодення. Доведено, що питання взаємозв’язку державного управління та християнської теології, а також можливі перспективи подальшого розвитку конструктивного діалогу Української держави і християнських церков України формують єдину інтегральну платформу сучасної науки, де нівелюється протиставлення теології і філософії. Зв’язок християнської теології і державного управління є проєктом есхатологічного розвитку людства і умовою збереження духовної сутності сучасної людини. Науково-богословський аналіз зарубіжного наукового дискурсу католицизму і протестантизму засвідчує, що методологічна база християнської теології у державному управлінні розкривається як узагальнююча науково-гуманітарна платформа, яка містить в собі: історію, релігієзнавство, культурологію, політологію, соціальне вчення християнства і політичну теологію. Саме тому сьогодні актуалізуються питання вивчення історії православної церкви в Україні, теорії християнської соціальної думки і релігійної філософії, комплексного аналізу релігійних і етичних систем світу, що є важливим елементом методології державного управління та теологічного осмислення буття глобального людства. Важливими аспектами богословського підходу до проблем державного управління є складні багатовимірні духовно-ідейні й соціокультурні релігійні конструкти, теологічні уявлення про політику, державу і суспільство, які вивчаються філософією, соціологією, політологією, економікою і психологією. Цей релігійний конструкт може бути використаний державними управлінцями як інструмент для розробки ефективної державної політики у сфері релігії, свободи совісті і віросповідання. Комплексний теологічний підхід допомагає науковцям сформувати принципи державного і публічного управління з урахуванням історії релігії, духовних цінностей, ідей та життя християнської церкви у певних політичних, культурно-історичних і соціокультурних контекстах. Християнська теологія як частина гуманітарної науки є одним із важливих і вагомих чинників духовної трансформації сучасного світу. Філософське й духовно-релігійне осмислення значення теології розглядається науковцями в координатах «традиція – історія – культура – стабільність – духовна міцність – сьогодення – майбутнє», що корелює з актуальними науковими проблемами істинності наукового знання.