Electronic Repository
Український аграрний капіталізм Гетьманщини: неподолана економічна периферійність та «ефект колії» (друга половина XVII століття)
- EZTUIR Home
- →
- Фахові видання
- →
- Економіка, управління та адміністрування
- →
- View Item
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.
| dc.contributor.author | Мошенський, С.З. | |
| dc.contributor.author | Moshenskyi, S.Z. | |
| dc.date.accessioned | 2023-04-10T10:43:04Z | |
| dc.date.available | 2023-04-10T10:43:04Z | |
| dc.date.issued | 2023 | |
| dc.identifier.uri | http://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/8154 | |
| dc.description.abstract | У розвитку економічних систем часто виявляться так званий «ефект колії» (path dependence) – залежність стану економіки і основних трендів її зростання від історичного минулого. Домінування економічних та інституційних традицій не дозволяє інноваціям потрапляти в економічний простір. Особливо помітним такий ефект стає в періоди, в які відбувається переформатування суспільного чи державного устрою і економіки, і коли з’являється шанс обрати нову траєкторію економічного зростання. Одним із таких періодів стали війни Богдана Хмельницького, внаслідок яких виникла українська національна держава – Гетьманщина. Хоча вона майже одразу опинилися в залежності від московського царя, мінімум півстоліття у економіки Гетьманщини було для того, щоб спробувати стати на новий шлях економічного розвитку. На жаль, для аграрного олігархічного капіталізму Гетьманщини ця спроба виявилася невдалою. Навіть у часи свого підйому (за гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи) ця економіка залишалася дуже простою. Зерновий бум вже минув, і на зміну пшениці прийшов новий експортний товар – м’ясна худоба, яку переганяли в Західну Європу. Розвивалося примітивне виробництво поташу і горілки (переважно на експорт), заліза і скла. Основним джерелом наповнення бюджету Гетьманщини залишалися податки, і оренда збирання податків вважалася тоді найвигіднішою справою. Всі ці бізнеси тримала в своїх руках козацька старшина – невеликий олігархічний прошарок суспільства Гетьманщини. На перше місце була поставлена мета особистого збагачення, тому корупція, свавілля, «віджимання» бізнесу в дрібніших підприємців стали звичайною справою. Нові лідери економіки Гетьманщини по суті нічим не відрізнялися від польських земельних магнатів, проти яких їхні предки боролися в часи Хмельницького. Так виявлявся «ефект колії», і за ці півстоліття периферійність української економіки не тільки не зменшилась, а стала ще більшою порівняно з епохою великого зернового буму кінця XVI – початку XVII століття. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Державний університет "Житомирська політехніка" | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Економіка, управління та адміністрування;1(103) | |
| dc.subject | «ефект колії» | uk_UA |
| dc.subject | економічна периферійність | uk_UA |
| dc.subject | аграрний капіталізм | uk_UA |
| dc.subject | олігархічний капіталізм | uk_UA |
| dc.subject | Україна в другій половині XVII століття | uk_UA |
| dc.subject | Гетьманщина | uk_UA |
| dc.subject | track effect | uk_UA |
| dc.subject | economic peripherality | uk_UA |
| dc.subject | agrarian capitalism | uk_UA |
| dc.subject | oligarchic capitalism | uk_UA |
| dc.subject | Ukraine in the second half of the 17th century | uk_UA |
| dc.subject | Hetmanate | uk_UA |
| dc.title | Український аграрний капіталізм Гетьманщини: неподолана економічна периферійність та «ефект колії» (друга половина XVII століття) | uk_UA |
| dc.title.alternative | Ukrainian agrarian capitalism of the Hetmanate: «track effect» and economic peripherality (second half of the 17th century) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
| dc.description.abstracten | In the development of economic systems, the so-called «track effect» (path dependence) is often revealed – the dependence of the economy and the main trends of its growth from the historical past. The dominance of economic and institutional traditions does not allow innovations to enter the economic space. This effect becomes especially noticeable in periods when the social system and the economy are being reformatted, and when there is a chance to choose a new trajectory of economic growth. One of these periods was the wars of Bohdan Khmelnytskyi, as a result of which emerged the Ukrainian national state – the Hetmanate. Although it almost immediately found itself dependent on the Moscow tsar, the economy of the Hetmanate had at least half a century to realize this chance for a new path of economic development. Unfortunately, this attempt was unsuccessful for the agrarian oligarchic capitalism of the Hetmanate. Even during its rise (under hetmans Samoilovich and Mazepa), this economy remained very simple. The grain boom has already passed, and wheat has been replaced by a new export product – beef cattle, which were driven to Western Europe. Primitive production of potash and vodka (mainly for export), iron and glass was developed. Taxes remained the main source of filling the budget of the Hetmanate, and renting tax collection was then considered the most profitable business. All these businesses were held in the hands of the Cossack foreman – a small oligarchic stratum of the society of the Hetmanate. The goal of personal enrichment was put first, so corruption, lawlessness, business capture from smaller entrepreneurs became commonplace. The new leaders of the Hetmanate’s economy were essentially no different from the Polish land magnates against whom their ancestors fought during Khmelnytskyi’s time. This is how the «track effect» manifested itself, and during these half-century the peripherality of the Ukrainian economy not only did not decrease, but became even greater compared to the era of the great grain boom of the late 16th and early 17th centuries. | uk_UA |
