Abstract (ukr):
Для України, одного з найбільших експортерів зерна та іншої агропродукції, аграрна економіка є важливим джерелом надходжень у бюджет. Однак аграрна модель економічного розвитку, як і будь-яка інша сировинна економіка, створює порівняно легкі і прості прибутки, які витрачаються зазвичай на споживання. Так вона гальмує інвестиції у формування високотехнологічних галузей промисловості. А це створює загрози економічній безпеці, оскільки суттєво обмежує довгострокові економічні перспективи держави у сучасному глобалізованому світі. Модель аграрної економіки почала формуватися в Україні (яка тоді входила до складу польсько-литовської держави, Речі Посполитої) ще в XVI столітті. В цей час у Західну Європу надходила велика кількість золота і срібла із колонізованої Латинської Америки. Це призвело до збільшення обсягу грошей в обігу, а внаслідок цього – до зростання цін на більшість товарів, зокрема на агропродукцію. Великі землевласники вдало скористалися таким моментом і стали важливими постачальниками зерна, вирощеного у своїх маєтках. Зерно везли річками до Вісли і далі у Гданськ, важливий порт на Балтійському морі, де його переправляли переважно у Нідерланди (у той час – центр західноєвропейської економіки). Власники зерна отримували великі прибутки, які витрачали переважно на споживання і на розбудову своїх маєтків. Вдосконалювати агровиробництво у них не було потреби – зерно вирощували кріпосні селяни. Масове виробництво зерна в агрогосподарствах поміщиків утримувало селян від міграції у міста, хоча в інших країнах вони саме у містах зазвичай шукали роботи, стаючи ремісниками і сприяючи виникненню перших промислових підприємств. Так розвиток виробництва в українських містах гальмувався, як сповільнилося і розширення самих міст. І хоча в аграрній українській економіці вже наприкінці XVI століття помітні перші ознаки капіталістичних відносин (виробництво продукції на продаж, інтеграція в європейські ринки зерна та іншої агропродукції, використання найманої праці тощо), такий аграрний капіталізм створив пастку аграрної економіки, з якої протягом наступних століть так і не вдавалося вийти.
Abstract (eng):
For Ukraine, as for one of the largest exporters of grain and other agricultural products, the agrarian economy is an important source of budget revenues. However, the agrarian model of economic development, like any other raw material economy, creates relatively easy and simple profits that are usually spent on consumption. Thus, it slows down investments in the formation of high-tech industries. And this creates threats to economic security, as it significantly limits the long-term economic prospects of the state in today’s globalized world. The model of agrarian economy began to form in Ukraine (which was then a part of the Polish-Lithuanian Commonwealth) in the XVI century. Back then, Western Europe received large amounts of gold and silver from colonized Latin America. This led to an increase in the amount of money in circulation, and as a result – to rising prices for most goods, including agricultural products. Large landowners took advantage of this moment and became important suppliers of grain grown on their estates. The grain was transported by rivers to the Vistula River and then to Gdansk, an important port on the Baltic Sea, where it was shipped mainly to the Netherlands (at that time – the center of the Western European economy). The owners of grain received large profits, which they spent mainly on consumption and on the development of their estates. They had no need to improve agricultural production – grain was grown by serfs. Mass production of grain in the farms of landlords kept peasants from migrating to cities, although in other countries they usually sought work in cities, becoming craftsmen and contributing to the emergence of the first industrial enterprises. Thus, the development of production in Ukrainian cities was slowed down, as did the expansion of the cities themselves. And although the first signs of capitalist relations (production for sale, integration into European markets of grain and other agricultural products, the use of hired labor, etc.) were already noticeable in the agrarian Ukrainian economy at the end of the XVI century, such agrarian capitalism created a trap of the agrarian economy, from which proved to be impossible to escape over the next centuries.