Збереження людського капіталу як пріоритет функціонування системи соціального захисту та соціального забезпечення у добу глобальних економічних трансформацій

Abstract

Статтю присвячено актуальним проблемам розвитку системи соціального захисту та соціального забезпечення у контексті збереження людського капіталу України. Аргументовано, що система соціального захисту та соціального забезпечення, серед іншого, відіграє надважливу роль у процесі збереження людського капіталу шляхом підтримки економічно активного населення за скрутних життєвих обставин, що не обмежуються втратою робочого місця, а й екстраполюються у площину життєзабезпечення тих категорій громадян, які з різних причин не мають можливості брати участь у процесі суспільного виробництва, задовольняючи тим самим свої потреби самостійно. Проаналізовано особливості вітчизняної системи соціального захисту й соціального забезпечення. Виходячи з тих позицій, що людський капітал є прогресивним імперативом суспільного розвитку у добу постіндустріальних перетворень, доведено високу значущість системи соціального захисту та соціального забезпечення, яка, зокрема має ставити за мету попередження декваліфікації працівників, знецінення їх професійних знань та навичок, зменшення тягаря надмірного демоекономічного навантаження. Наведено аргументи щодо того, що глобалізація світового господарства перешкоджає реалізації ефективних стратегій стосовно модернізації системи соціально-економічних відносин на територіях країн, які не є лідерами геополітики, негативно позначаючись на якості життя населення та перспективах суспільного розвитку. Запропоновано заходи щодо удосконалення системи соціального захисту та соціального забезпечення як передумови поліпшення якості й підвищення рівня життя населення у добу прогресуючих тенденцій глобалізаційного змісту, за яких підходи щодо вирішення багатьох завдань соціально-економічного розвитку потребують кардинально інших за характером управлінських рішень на всіх рівнях державного управління.