Сучасний стан та фінансове забезпечення транспортної галузі України

Abstract

Стан транспортної галузі України характеризується спадом обсягів перевезення пасажирів, критичним рівнем фінансового забезпечення, необґрунтованим встановленням тарифів на послуги з перевезення, високим ступенем фізичного і морального зносу основних фондів. Встановлено, що головним внутрішнім джерелом фінансового забезпечення є самофінансування, а зовнішні джерела включають міжнародну підтримку, кредитування та державну підтримку суб’єктів господарювання транспортної галузі. Визначено, що в умовах кризового стану транспортній галузі необхідна суттєва державна підтримка шляхом створення умов для здешевлення кредитних ресурсів, організація заходів з державно-приватного партнерства та мікрокредитування. Проаналізовано динаміку внутрішніх джерел фінансування підприємств транспортної галузі, які свідчать про збиткову діяльність суб'єктів господарювання, хоча показники чистого доходу суб’єктів господарювання транспортної галузі України демонструють стале зростання. Визначено, що зношення основних засобів державоутворюючих видів економічної діяльності країни впливає на конкурентоспроможність, сповільнення економічних і соціальних показників розвитку України, рівень технологічних ризиків і навантаження на екологічний стан навколишнього середовища. Проаналізовано структуру валової доданої вартості, яка свідчить про необхідність запровадження заходів щодо реформування системи державного та регіонального управління, впровадження нових технологій, пошук шляхів залучення інвестицій у розвиток цього важливого сектору економіки. Доведено, що одним із шляхів розвитку транспортної галузі є залучення кредитних коштів Європейського банку реконструкцій та розвитку, Європейського інвестиційного банку та інших міжнародних фінансових установ. Така співпраця відкриває можливості для вирішення ряду проблем комунальним підприємствам України та органам місцевого самоврядування. Зроблено висновок, що забезпечення прискореного економічного розвитку України можливе лише за умови ефективного використання транспортної інфраструктури як головної складової національної транспортної системи та її динамічного розвитку.