ДІЯ ВИБУХУ РОЗОСЕРЕДЖЕНОГО ЗАРЯДУ В СКЕЛЬНИХ ҐРУНТАХ

Abstract

Вибухові роботи (ВР) в промисловості, в т.ч. у гірничій справі при видобутку корисних копалин, проводяться в основному з використанням свердловинних зарядів, які системно розподіляються на блоці, що підривається, по окремим групам. Останні вибухають за схемою короткосповільненого підривання (КСП) через визначені проміжки часу, які приймаються не меншими ніж 20 мс. Таким чином, сейсмічний ефект вибуху групи зарядів, що складається з окремих свердловинних зарядів і яка фактично є групою розосереджених зарядів, визначається за формулою зосередженого заряду. Розосереджені заряди ефективно використовуються при проходці траншей у гірничій справі, утворенні екранів і щілин біля охоронних об’єктів. Тільки цей спосіб ведення вибухових робіт дозволяє визначити сейсмічний ефект при переході з одного діаметру заряду на інший, а також визначити фактично здетоновану кількість зарядів в одній групі, яка може відрізнятись від розрахованої у проекті буровибухових робіт (БВР). В роботі проаналізовано фізичну суть процесів, що відбуваються при одночасному підриві розосереджених зарядів. Досліджений ефект направленості сейсмічної дії вибуху розосереджених зарядів відносно лінії розташування зарядів. Отримана узагальнена залежність швидкості зміщення ґрунту від параметрів вибуху і епіцентральної відстані. Показано на конкретних прикладах, що розосереджені заряди, що підриваються одночасно, є основним ланцюгом у системі кар’єрних масових вибухів при видобуванні корисних копалин.