Please use this identifier to cite or link to this item:
https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9198| Title: | Чиновництво та канцеляристи Житомирського уїздного суду (1831–1863 рр.): історико-правовий вимір |
| Other Titles: | Officialdom and Chancery Clerks of the Zhytomyr District Court (1831-1863): A Historical-Legal Perspective |
| Authors: | Шевчук, А. Shevchuk, A. |
| Keywords: | Житомирський уїздний суд чиновництво канцеляристи секретарі Правобережна Україна кадрова політика формулярні списки уніфікація Польське повстання 1830–1831 рр. Zhytomyr District Court officialdom chancery clerks secretaries Right-Bank Ukraine personnel policy service records formuliarnye spiski Polish Uprising of 1830–1831 unification |
| Issue Date: | 2025 |
| Publisher: | Державний університет "Житомирська політехніка" |
| Series/Report no.: | Society and security;2(8) |
| Abstract: | У статті досліджено історико-правові аспекти формування та функціонування кадрового складу чиновників і канцеляристів Житомирського уїздного суду у 1831–1863 рр. Проаналізовано трансформацію кадрової політики після придушення Польського повстання 1830–1831 рр. та ліквідації «правової автономії» Правобережної України. На основі аналізу нормативно-правових актів, формулярних списків та діловодної документації визначено правовий статус різних категорій судових службовців, посадові оклади та станово-освітні вимоги. Встановлено дуалістичну структуру судового персоналу: чиновники з класними чинами за Табелем про ранги, що становили стабільне ядро судового апарату, та канцеляристи без визначеного правового становища з обмеженими можливостями кар’єрного зростання. З’ясовано механізми призначення на посади, умови проходження служби, систему винагород та конфесійно-політичні критерії добору кадрів. Охарактеризовано особливості інституалізації посади секретаря як ключової ланки судового діловодства та контролю за канцелярським апаратом. На основі формулярних списків створено соціологічні портрети чиновників та канцеляристів, що відображають їхнє соціальне походження, конфесійну належність, освітній рівень, матеріальне становище та кар’єрні траєкторії. Доведено, що кадрова політика поєднувала репресивні заходи щодо місцевих еліт, пов’язаних із повстанням, із прагматичною необхідністю залучення лояльних осіб. Висновки засвідчують, що реальне функціонування судової бюрократії визначалося не лише формальними правовими нормами, а й неформальними практиками виживання чиновництва в умовах хронічного недофінансування та структурного браку кваліфікованих кадрів. Уїздний суд постає як інститут не тільки правосуддя, а й інтеграції локальних еліт до імперського владного простору. |
| URI: | https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9198 |
| Appears in Collections: | Society and Security |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.