Нормативна база, суб’єкти та механізми транскордонного виявлення активів

Abstract

У статті досліджено сучасні механізми міжнародного виявлення, ідентифікації та повернення активів, незаконно виведених за межі національної юрисдикції. Проаналізовано нормативно-правові акти міжнародного й національного рівнів, діяльність основних суб’єктів транскордонного пошуку активів (АРМА, НАБУ, Держфінмоніторинг, Офіс Генерального прокурора), а також міжнародні платформи й ініціативи (StAR, CARIN, Open Ownership, Interpol Global Focal Point Initiative). Розглянуто інструменти ефективного розшуку активів, зокрема паралельні розслідування та спільні слідчі групи, їхнє правове регулювання й проблеми в національному законодавстві, включно з колізіями щодо створення спільної слідчої групи (ССГ). Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства, зокрема розширення повноважень заступників Генерального прокурора та керівників регіональних прокуратур щодо створення ССГ для підвищення ефективності міжнародного співробітництва у сфері повернення активів. Дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні загальнонаукових методів наукового пізнання (аналіз, синтез, порівняння), спеціально-юридичних (порівняльно-правовий, формально-правовий) системний та функціональний методи. Використано методи системного аналізу, контент-аналізу міжнародних і національних практик та нормативних документів. Визначено й оцінено чинні міжнародні та національні механізми пошуку й повернення активів. Систематизовано діяльність суб’єктів транскордонного виявлення активів і міжнародних платформ співпраці. Проаналізовано проблеми законодавчого регулювання спільних слідчих груп та запропоновано шляхи їхнього удосконалення. Розроблено практичні рекомендації щодо ефективного застосування наявних інструментів для виявлення й повернення активів у кримінальному процесі. Для ефективного пошуку, ідентифікації та повернення активів державні інституції мають застосовувати багатовекторний підхід, що передбачає: тісну взаємодію національних і міжнародних органів; використання фінансової розвідки та платформ міжнародного співробітництва; застосування паралельних розслідувань та спільних слідчих груп. Запропоновано внести зміни до законодавства України для розширення кола суб’єктів створення спільних слідчих груп з метою підвищення ефективності міжнародної взаємодії у сфері повернення активів.