Анотація:
У статті з’ясовано, що публічно-приватне партнерство є однією із довгострокових форм співпраці державного та приватного секторів, яка спрямована на отримання як економічних, так і соціальних вигод у майбутньому. У процесі дослідження здійснено ідентифікацію та систематизацію ризиків публічно-приватного партнерства та обґрунтовано, що ступінь передачі ризиків від державного до приватного сектору в межах їх співпраці має безпосередній вплив на величину витрат партнерів і таким чином може призводити до економії коштів бізнес-партнерів. Охарактеризовано елементи організації бухгалтерського обліку в частині регулювання ризиків публічно-приватного партнерства (ідентифікація потенційних ризиків партнерства, розрахунок ступеня потенційних ризиків партнерства, укладання договору про публічно-приватне партнерство, розподіл ризиків між партнерами, методи управління ризиками партнерства). Запропоновано здійснювати розподіл ризиків між партнерами за трьома групами ризиків: 1) ризики, які найчастіше приймаються приватною стороно; 2) ризики, які найчастіше належать до сфери управління публічним партнером; 3) ризики, які є спільними для обох партнерів. Розроблені пропозиції сприяють формуванню картки розподілу ризиків партнерів та враховують принцип найоптимальнішого контролю ризиків одним із партнерів.
Анотація (англ.):
The article clarifies that public-private partnership is one of the long-term forms of public-private cooperation aimed at gaining both economic and social benefits in the future. In the course of the research, public-private partnership risks were identified and systematized, and it was argued that the degree of public-private risk transfer within the framework of their cooperation had a direct impact on the costs of partners, and thus could result in savings for business partners. The elements of accounting organization regarding the regulation of risks of public-private partnership (identification of potential risks of partnership, calculation of degree of potential risks of partnership, conclusion of the contract on public-private partnership, distribution of risks between partners, methods of managing risks of partnership) are characterized. It is proposed to distribute risks between partners across the three risk groups: 1) risks that are most often accepted by the private party; 2) risks that most often relate to public partner management; 3) risks that are common to both partners. The proposals developed help to form a partner risk sharing card and take into account the principle of optimal risk control by one partner.
