Оцінка ефективності руйнування гідромолотом негабаритів природного каменю

Abstract

Досвід ведення гірничих робіт показує, що навіть при застосуванні прогресивних способів ведення буропідривних робіт не вдається повністю виключити вихід великої фракції (негабаритів). Відсоток виходу негабаритів від підірваної маси в залежності від гірничо-геологічних умов може змінюватися від 5 до 20 відсотків. Попадання негабаритного шматка в приймальну щілину головний дробарки пов'язане із зупинкою всього технологічного ланцюжка підприємства. Захаращення негабаритним шматками робочого майданчика при веденні видобувних або розкривних робіт спричиняє зниження ефективності ведення гірничих робіт. Дроблення негабаритів до необхідних розмірів може здійснюватися вибуховим способом (шпуровим методом або накладними зарядами), або невибуховими способами, більшість яких заснована на механічному руйнуванні під дією локальних динамічних навантажень, що викликають напруження, що перевищують опір внутрішніх зв’язків в породі. До теперішнього часу виробниками пропонується безліч типів ударних механізмів, заснованих на перетворенні різних видів енергії (від гравітаційної, до енергії хімічних процесів) в механічну. В силу ряду причин, в основному економічних, до теперішнього часу найбільш поширеним способом є механічний спосіб руйнування негабаритів з використанням гідравлічних і гідропневматичних молотів. Саме тому в роботі розглядаються основні чинники, що впливають на продуктивність гідромолоту, серед яких – питома енергоємність руйнування негабариту та основні параметри паспорту роботи гідромолоту на базі екскаватора. В публікації було встановлено степеневу закономірність зміни продуктивності гідромолоту в залежності розміру негабариту. Також в роботі визначено основні параметри паспорту роботи екскаватора JCB JS235 HD із застосуванням гідромолоту INDECO HP 1500.