Анотація:
У досліджені пропонується модель оцінки рівня кредитоспроможності банку-позичальника, що в умовах нестабільності світового та українського фінансових ринків набуває особливої актуальності. Сутність цієї інтегральної моделі полягає в послідовному визначенні показників, що аналізують фінансово-економічний стан, і розробки їх бальної оцінки, що дозволяє розрахувати узагальнюючий показник – інтегральний коефіцієнт рівня кредитоспроможності банку, для розрахунку якого сформовано певний набір коефіцієнтів, які характеризують ризикованість, прибутковість та ліквідність банківської установи. Визначені коефіцієнти за функціональним призначенням виокремлено у чотири групи: достатність капіталу, якість кредитного портфеля, прибутковість і ліквідність. Кожну групу становлять чотири показники, кожному з яких надаються граничні межі для визначення відповідної бальної оцінки рівня кредитоспроможності банку за певним напрямком. Чим вище значення інтегрального коефіцієнта, тим більш ефективною та менш ризикованою є фінансово-економічна діяльність банківських установ, і тим вищим є їх рівень кредитоспроможності. За результатами дослідження зроблено висновок, що запропонована модель оцінки рівня кредитоспроможності банку вирізняється прозорістю та чіткістю, що зумовлено використанням за її здійснення лише публічної інформації. До недоліків належать існування суб’єктивного чинника у вигляді присвоєння певної кількості балів на основі експертного та нормативного методів.
Анотація (англ.):
The article proposes the borrower’s bank credit scoring model that is of particular relevance in an unstable world and Ukrainian financial markets. The essence of this integrated model is the consistent definition of indicators, which analyze the financial and economic situation and development of scoring that allows to calculate overall index, that is, the integral factor of credit scoring level of the bank to calculate which one uses the formed set of factors characterizing riskiness, profitability and liquidity of the banking institution. The author determines the factors according to their functional purpose; the former ones are divided into four groups: capital adequacy, loan portfolio quality, profitability and liquidity. Each group consists of four indicators; each indicator is assigned thresholds to determine the appropriate credit scoring level of the bank for one or another direction. The higher is the value of the integral factor, the more efficient and less risky is the financial and economic activity of banks and the higher is their credit scoring level. The study concludes that the proposed model for bank credit scoring differs with its transparency and clarity due to use in its implementation only public information. The disadvantages include the presence of the subjective factor in assigning a certain number of points based on expert and normative methods.
