Анотація:
Вивчається питання необхідності аналітичного забезпечення управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, як формуючих факторів ліквідності. Розглянуто стан та тенденції утворення видів заборгованості на прикладі молокопереробного підприємства. Здійснено порівняльний аналіз співвідношення видів заборгованості на підприємстві. Розрахунки із дебіторами та кредиторами пов’язані із вхідними та вихідними фінансовими потоками. Стан цих розрахунків суттєво впливає на фінансові результати діяльності підприємства та його розвиток. Тому дослідження видів заборгованості, яdк важливого чинника підвищення ефективності функціонування підприємства, набуває особливої актуальності. Економічні відносини між господарюючими суб’єктами створюють умови, де вони можуть одночасно виступати і як продавці, і як покупці, об’єктивно зумовлюючи виникнення різних видів заборгованості. Існування видів заборгованості зумовлене різними причинами: неспівпадінням моменту відвантаження готової продукції, виконанням робіт, послуг, отриманням товарно-матеріальних цінностей, нарахуванням платежів, з моментом їх оплати. Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів. Тому на підприємстві при аналізі оборотності оборотних коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості. Джерело аналізу – баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються відомості аналітичного обліку. Детально аналізується дебіторська заборгованість з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, і для застосування своєчасних заходів зі стягнення сумнівної дебіторської заборгованості. При управлінні дебіторською і кредиторською заборгованостями необхідно регулярно стежити за їх співвідношенням, рівнем, показниками оборотності та періодом їх погашення. Окрім цих кількісних показників необхідно також обчислювати якісні, зокрема, визначати групи товарів, на які припадає найбільша частка у структурі заборгованості. Дисбаланс між видами заборгованості призводить до безконтрольного зростання боргів, погіршення фінансового стану підприємств, руйнівних економічних наслідків, тому об’єктивною необхідністю є розробка системи його моніторингу. На основі проведених досліджень обґрунтовано основні напрямки управління видами заборгованості з метою оптимізації фінансових потоків.
