Abstract (ukr):
У послідовному вигляді, за шляхом утворення і розповсюдження в атмосфері, наведено
структурний аналіз джерел звукової емісії від об’єктів вітроенергетики. Імпульсна
низькочастотна складова звукової емісії визначена як специфічна для даного виду техногенного
впливу і навантаження на довколишнє природне середовище. З метою теоретичного
обґрунтування і моделювання звукового сигналу, що утворюється об’єктами вітроенергетики,
наведені деякі з найбільш перспективних математичних моделей утворення частотних спектрів
окремих джерел звуку, у тому числі низькочастотного імпульсного. Для обґрунтування коректної
моделі поширення даного виду звукового сигналу, з урахуванням його специфіки розглянуто
можливий взаємозв’язок виділених характерних критеріїв з особливостями атмосфери,
динамікою її структури у часі і просторі. Представлено математичні залежності врахування
деяких вагомих специфічних характеристик і достовірно відоме фактичне їх підтвердження.
Робота робить вагомий внесок в розробку теоретично і фактично обґрунтованого методу оцінки
техногенного навантаження на довколишнє середовище шуму від об’єктів вітроенергетики з
урахуванням їх специфіки.
Abstract (eng):
On the way of formation and distribution in the atmosphere the structural analysis of wind turbine sound sources is presented. The pulse low-frequency component is defined as specific within the given kind of technogenic load on surrounding environment. For the purpose of a theoretical study and modelling of a sound signal produced by wind turbines, some of the most promising mathematical models of frequency spectra formation for separated sound sources (including the low-frequency pulse) are presented. To justify a correct model of given kind of sound signal distribution, with taking into account its specifics, a theoretical correlation between the sound signal characteristics and the atmosphere characteristics (its dynamic in the time and space) is given. Mathematical equations of some essential characteristics and their factual confirmation are presented. The work makes a significant contribution to the development of a theoretically substantiated method of assessment of the technogenic load on the environment around wind farms, with taking into account their specifics.
