Гармонізація податкових систем між державами-членами ЄС є важливою для створення єдиного ринку та
економіки. Відмінності в податкових системах перешкоджають економічній конвергенції та інтеграції, особливо в
контексті посилення ринкової конкуренції. Гармонізація податкової політики ЄС з урахуванням національних
особливостей може вирішити ці проблеми. Римська угода, що заснувала Європейський Союз, визначає податкову
гармонізацію як узгодження податкових стратегій у межах інтеграційного співробітництва, враховуючи координацію
політики, стандартизацію та часткову уніфікацію податкових систем у міжнародних регіональних об’єднаннях. Цей
процес спрямований на створення єдиної податкової структури та уніфікованої процедури збору основних податків у
країнах ЄС, не вимагаючи повної уніфікації.
Основні напрями податкової гармонізації містять узгодження механізмів стягнення непрямих податків (таких як
ПДВ та акцизи) та уніфікацію корпоративного оподаткування. Гармонізація ПДВ була особливо важливою, проходила
через різні етапи для підвищення прозорості торгівлі в ЄС. Ключове законодавство, враховуючи Директиву про ПДВ
(2006/112/EC), встановило стандартизовану систему збору ПДВ на основі принципу оподаткування за місцем
призначення. Зусилля щодо модернізації системи ПДВ тривають із такими ініціативами, як «ПДВ в епоху цифрових
технологій», спрямованими на покращення відповідності та зменшення шахрайства.
Акцизи в ЄС також були уніфіковані із заходами щодо стандартизації та спрощення процесів для підакцизних
товарів. Загальні положення щодо акцизних зборів викладені в Директиві Ради (ЄС) 2020/262, яка включає
оцифрований нагляд за рухом товарів і гармонізовані митні процедури. Спеціальні директиви стосуються
оподаткування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і нафти, встановлюючи мінімальні акцизні ставки та
допускаючи національні варіації, якщо необхідно.
Abstract (eng):
The harmonisation of tax systems among EU member states is essential for creating a unified market
and economy. Differences in tax systems hinder economic convergence and integration, especially in the
context of increased market competition. Harmonising EU tax policies, while considering national
specificities, can address these challenges. The Treaty of Rome, which established the European Union,
defines tax harmonisation as the alignment of tax strategies within the framework of integration
cooperation, including policy coordination, standardisation, and partial unification of tax systems within
international regional associations. This process aims to create a cohesive tax structure and a unified
procedure for major tax collection across EU countries, without requiring complete unification.
The primary areas of tax harmonisation include the alignment of indirect tax collection mechanisms
(such as VAT and excise duties) and the unification of corporate taxation. The harmonisation of VAT has
been particularly significant, transitioning through various stages to enhance trade transparency within
the EU. Key legislation, including the VAT Directive (2006/112/EC), has established a standardised
framework for VAT collection, based on the principle of destination-based taxation. Efforts to modernise
the VAT system continue, with initiatives like «VAT in the Digital Age» aimed at improving compliance
and reducing fraud.
Excise taxes within the EU have also been unified, with measures to standardise and simplify the
processes for excisable goods. The general provisions for excise duties are outlined in Council Directive
(EU) 2020/262, which includes digitised supervision of goods movement and harmonised customs
procedures. Specific directives address the taxation of alcoholic beverages, tobacco products, and oil,
setting minimum excise rates and allowing for national variations where necessary.