ЗВІТНІСТЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЯК ЗАСІБ ВІДОБРАЖЕННЯ СТАНУ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Abstract

Дослідження присвячене особливостям формування звітності сталого розвитку як складової інформаційного простору управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств. Обґрунтовано, що найбільш дієвим механізмом регулювання звітності сталого розвитку є протоколи Глобальної ініціативи зі звітності (GRI), які визначають сукупність показників, що характеризують соціальну, екологічну та економічну складові господарської діяльності промислового підприємства. Використання всієї сукупності протоколів Глобальної ініціативи зі звітності вимагає модифікації окремих складових організації та методики бухгалтерського обліку, що слугує основним засобом інформаційного забезпечення формування звітності сталого розвитку. Протоколами, що характеризують економіко-екологічну безпеку промислових підприємств, є протоколи екологічної результативності (сировина, викиди, скиди та відходи, постачальники, відповідність нормативним вимогам) та окремі протоколи соціальної результативності (охорона праці та безпека виробництва, навчання та освіта). Розроблено механізм формування фрагмента звітності сталого розвитку на прикладі об’єктів управління економіко-екологічною безпекою промислових підприємств, який передбачає порядок формування показників у розрізі протоколів (визначаються параметри інформації, що має бути відображена у звітності відповідно до окремих протоколів GRI в розрізі операцій поводження з відходами та економіко-екологічних наслідків надзвичайних ситуацій) та інформаційне забезпечення (визначаються джерела формування інформації, а саме дані аналітичного обліку або внутрішньої звітності, що розкриває інформацію про пріоритетні об’єкти бухгалтерського обліку та складена на основі даних аналітичних рахунків). Використання запропонованого механізму формування фрагмента звітності сталого розвитку на промислових підприємствах дозволить сформувати ефективний інформаційно-комунікаційний зв’язок між підприємством та зацікавленими сторонами й відповідно визначати стратегічні напрями діяльності підприємства в контексті забезпечення його сталого розвитку і відповідного рівня економіко-екологічної безпеки.