Науково-практичний підхід до розроблення стратегії адаптивного управління у сфері національної безпеки

Abstract

Розглянуто принципи формування науково-практичного підходу до розроблення стратегії адаптивного управління у сфері національної безпеки. Увагу приділено питанням дискретності вибору в оцінці адаптивного управління в системі національної безпеки, який залишається важливою складовою процесу забезпечення національної безпеки з урахуванням ситуації, що розвивається у середовищі безпеки на всіх рівнях, та має розглядатись як основа стратегічної синхронізації національної політики у сфері забезпечення національної безпеки. У цьому аспекті науково-практичний підхід до розроблення стратегії адаптивного управління у сфері національної безпеки може отримати інший зміст та пріоритети, змінюючи основні акценти зі структурно-функціональних, що є важливим в умовах появи нових загроз та небезпек, які виходять за межі, наприклад, стандартних воєнних загроз, створюючи нові проблеми у сфері забезпечення національної та державної безпеки. Показано, що у межах адаптивного підходу стратегічна синхронізація між елементами політичної влади та функціональними сферами забезпечення національної безпеки досягається шляхом послідовної оцінки, міжвідомчої взаємодії та координації. Стратегічна синхронізація у межах використання адаптивного підходу до розвитку стратегії національної безпеки сприяє зменшенню рівня конфліктності у самому середовищі управління. Зроблено висновок про те, що науково-практичний підхід до розроблення стратегії адаптивного управління у сфері національної безпеки орієнтується на досягнення високої адаптивності системи, але потребує урахування та суттєвого вдосконалення систем ресурсного забезпечення та системи механізмів реалізації стратегії адаптивного управління у сфері національної безпеки. Фактично існує необхідність вироблення підходу до адаптивного програмування, що, незважаючи на потенціал адаптивного управління в цілому, має ситуативний характер.