Please use this identifier to cite or link to this item: https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9162
Title: Аналітичний огляд сучасних підходів до забезпечення точності формоутворення елементів та плоских поверхонь виробів із текстолітів з металізованою поверхнею
Other Titles: An analytical review of modern approaches to ensuring the form accuracy of features and flat surfaces in metal-clad laminate components
Authors: Козяр, Я.А.
Koziar, Y.A.
Keywords: металізований текстоліт
точність формоутворення
композитні матеріали
механічна обробка
фрезерування
хімічне травлення
деламінація
metal-clad laminate
form accuracy
composite materials
machining
milling
chemical etching
delamination
Issue Date: 2026
Publisher: Державний університет "Житомирська політехніка"
Series/Report no.: Технічна інженерія;1(97)
Abstract: Стрімкий розвиток високотехнологічних галузей, таких як телекомунікації, аерокосмічне будування та медичне приладобудування, висуває нові вимоги до точності формоутворення елементів із металізованих текстолітів. Специфічна гетерогенна структура цих матеріалів, що поєднує пластичний мідний шар із крихким і абразивним діелектриком, створює складний конфлікт фізико-механічних вимог під час обробки. Це часто призводить до деламінації композита, термічної деструкції полімерної матриці або утворення задирок на металевій поверхні. У роботі проведено аналітичне дослідження сучасних підходів до вирішення цих проблем, що дозволило систематизувати наявні технології та оцінити їхню ефективність у забезпеченні заданих параметрів якості. Аналіз показав, що традиційне субтрактивне хімічне травлення має суттєві обмеження для виробів високої щільності через ефект ізотропного бокового підтравлювання. Хоча впровадження процесу прямої металізації (DM) дозволяє мінімізувати дефекти з’єднань і підвищити екологічність виробництва, цей підхід, як і більшість хімічних методів, залишається обмеженим виключно площинною обробкою. Аналогічна закономірність спостерігається і серед оптичних технологій: попри те, що пряме лазерне експонування (LDI) забезпечує роздільну здатність до 25 мкм, воно не задовольняє сучасні потреби у формуванні складної просторової геометрії деталей. Саме обмеженість цих методів зумовлює перехід до детального розгляду механічної обробки, де фрезерування є безальтернативним та екологічно безпечним методом для поетапного знімання шарів і створення складних тривимірних (3D) профілів. Досліджено, що для успішного фрезерування та запобігання відриванню скляних волокон критично важливим є використання спеціалізованого твердосплавного інструменту з DLC-покриттям, збільшеною кількістю зубів та специфічною геометрією – малим кутом нахилу спіралі (близько 8°), що мінімізує підйомну силу під час різання. У підсумку встановлено, що, попри високу технологічність механічної обробки, головною перешкодою для широкого застосування залишається проблема забезпечення площинності під час базування тонких заготовок. Це дозволяє визначити розробку методів базування матеріалу як пріоритетний вектор для майбутніх наукових пошуків у напрямі забезпечення точності формоутворення функціональних елементів у виробах із металізованих текстолітів методом фрезерування.
URI: https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9162
Appears in Collections:Технічна інженерія

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
18. Козяр.pdf612.63 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.