СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕГРАДОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ ЧЕРЕЗ ІННОВАЦІЙНІ ІНСТРУМЕНТИ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Abstract

Актуальність дослідження. Деградація земель в Україні, спричинена інтенсивним використанням та війною, становить загрозу продовольчій безпеці та екологічному балансу, вимагаючи негайних інноваційних рішень у землеустрої та управлінні земельними ресурсами, що є ключовим інструментом для раціонального використання, збереження та відтворення земельного фонду. Метою статті є ідентифікація та аналіз ефективних сучасних підходів до управління та відновлення деградованих земель. Особлива увага приділяється інтеграції інноваційних інструментів землеустрою з метою збереження та раціонального використання земельних ресурсів. Методологічна база роботи ґрунтувалася на всебічному теоретичному аналізі актуальної наукової літератури, чинних нормативно-правових актів та існуючих методик землеустрою, що стосуються рекультивації деградованих земель. Додатково застосовано системний підхід для оцінки впливу інноваційних технологій на ефективність процесів відновлення земель. Викладення основного матеріалу. Дослідження підкреслює значення землеустрою як комплексного механізму для профілактики деградації та реабілітації ґрунтів. Розглянуто такі інноваційні інструменти оцінки стану деградованих земель, як дистанційне зондування Землі, геоінформаційні системи та моніторинг органічного вуглецю. Запропоновано конкретні інноваційні підходи в землеустрої: регенеративний землеустрій, точне землеробство, біоінженерія та вертикальний землеустрій. SWOT-аналіз використання інноваційних заходів землеустрою виявив їхні переваги (точність, оперативність, покращена візуалізація) та виклики (вартість, потреба в кваліфікованих кадрах, недосконала нормативно-правова база). Акцентовано увагу на необхідності законодавчої підтримки, програм компенсації, державного моніторингу та інтеграції стейкхолдерів. Висновки. Застосування сучасних технологій дозволяє реалізовувати передові методи діагностики та управління земель ними ресурсами, що сприятиме підвищенню точності даних, ефективному використанню ресурсів та зменшенню впливу на кліматичні зміни, забезпечуючи екологічну стійкість та соціально-економічні вигоди.