Чиновництво та канцеляристи палат цивільного і кримінального суду на Правобережній Україні (1831–1864 рр.): інституційно-правовий аспект (на прикладі Волинської губернії)

Abstract

У статті досліджено інституційно-правові аспекти функціонування чиновництва та канцеляристів палат цивільного і кримінального суду на Правобережній Україні в 1831–1864 рр. на прикладі Волинської губернії. Проаналізовано трансформацію судової системи після ліквідації «контрольованої автономії» та запровадження загальноімперського судоустрою внаслідок придушення Польського повстання 1830–1831 рр. Результати дослідження показують, що після 1831 р. відбулося збереження канцелярського апарату серед місцевих мешканців, представників в основному безземельної шляхти. Визначено штатний розклад палат, посадові оклади, освітні та станові вимоги до службовців. Встановлено правовий статус різних категорій судових працівників: чиновників, які мали класні чини за Табелем про ранги, та канцеляристів, що становили найчисленнішу групу, але мали невизначене правове становище та обмежені можливості кар’єрного зростання, що узгоджувалося з мізерною / відсутністю оплати праці. З’ясовано механізми призначення на посади, умови проходження служби та систему винагород. Доведено, що кадрова політика поєднувала репресивні заходи щодо місцевих еліт, пов’язаних із повстанням, із прагматичною необхідністю залучення осіб, обізнаних з місцевим правом, польською мовою діловодства та специфікою регіону. Висновки свідчать про складний характер інтеграції Правобережжя до загальноімперської судової системи, що потребувала балансування між політичними цілями уніфікації та практичними потребами забезпечення функціонування судових установ на місцях. Реальне функціонування судової бюрократії на Правобережжі визначалося не формальними нормами, а неформальними практиками виживання чиновництва в умовах хронічного недофінансування та структурного браку кваліфікованих кадрів.