Анотація:
Метою дослідження є розробка методики організації GNSS-моніторингу деформацій бортів кар’єрів при відкритій розробці родовищ нерудних корисних копалин. Проаналізовано можливості сучасних GNSS-приймачів, що забезпечують координати з точністю кілька міліметрів. Запропоновано схему геодезичної мережі з 15 контрольних і 4 опорних пунктів, оптимізовану для кар’єрів глибиною 80–90 м.
За результатами обробки встановлено похибку визначення координат 3–9 мм, що дозволяє фіксувати зміщення від 10 мм. Максимальні горизонтальні деформації досягали 47 мм у зонах тріщинуватості, тоді як у монолітних ділянках не перевищували 15 мм. Порівняння з тахеометричними спостереженнями показало високу узгодженість результатів (середня різниця 5,4 мм), що підтверджує надійність GNSS-методу. Наукова новизна полягає у визначенні оптимальної конфігурації мережі та критеріїв оцінки стійкості бортів за швидкістю і напрямком зміщень. Практичне значення – у можливості впровадження методики для підвищення безпеки робіт, зниження аварійних ризиків та узгодження з міжнародними стандартами. Подальші дослідження спрямовані на інтеграцію GNSS-спостережень із лазерним скануванням та аерофотозйомкою для побудови 3D-моделей деформацій у режимі реального часу. За результатами обробки встановлено похибку визначення координат 3–9 мм, що дозволяє фіксувати зміщення від 10 мм. Максимальні горизонтальні деформації досягали 47 мм у зонах тріщинуватості, тоді як у монолітних ділянках не перевищували 15 мм. Порівняння з тахеометричними спостереженнями показало високу узгодженість результатів (середня різниця 5,4 мм), що підтверджує надійність GNSS-методу.
Анотація (англ.):
The purpose of the study is to develop a methodology for organizing GNSS monitoring of quarry wall deformations in open-pit mining of non-metallic minerals. The capabilities of modern GNSS receivers, which provide coordinates with an accuracy of several millimeters, are analyzed. A geodetic network scheme with 15 control points and 4 reference points, optimized for quarries with a depth of 80–90 m, is proposed. The results of the processing showed a coordinate determination error of 3–9 mm, which allows for the detection of displacements of 10 mm. The maximum horizontal deformations reached 47 mm in fractured areas, while in monolithic areas they did not exceed 15 mm. A comparison with tacheometric observations showed a high degree of consistency in the results (average difference of 5,4 mm), confirming the reliability of the GNSS method. The scientific novelty lies in determining the optimal network configuration and criteria for assessing the stability of the sides based on the speed and direction of displacement. The practical significance lies in the possibility of implementing the methodology to improve work safety, reduce accident risks, and comply with international standards. Further research is aimed at integrating GNSS observations with laser scanning and aerial photography to build 3D models of deformations in real time. The processing results showed a coordinate determination error of 3–9 mm, which allows for the detection of displacements of 10 mm. Maximum horizontal deformations reached 47 mm in areas of cracking, while in monolithic areas they did not exceed 15 mm. A comparison with tacheometric observations showed a high degree of consistency in the results (average difference of 5,4 mm), confirming the reliability of the GNSS method.