Дипломатична Україна на міжнародній арені: прорахунки та здобутки в умовах воєнного часу (початок)

Abstract

Аргументовано ключові завдання вітчизняної дипломатії щодо зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України, просуваючи ідеї удосконалення системи безпеки та формування нових форматів міжнародної співпраці для ефективного протистояння сучасним загрозам. Обґрунтовано необхідність реформування міжнародних безпекових організацій з огляду на підвищення їхньої ефективності та здатності швидко і рішуче реагувати на порушення міжнародного права та застосування сили, просуваючи ідеї створення дієвих механізмів колективної безпеки та превентивної дипломатії. Проаналізовано стратегічні напрями української дипломатії воєнного часу, щодо активних санкційних дій, до складу яких увійшло чотирнадцять пакетів економічних та персональних санкцій щодо рф, ухвалених Радою ЄС. Охарактеризовано ефективність санкційного тиску та можливості досягнення миру. Підкреслено, що тісна координація зусиль із країнами-партнерами, з одного боку, та узгодження санкційної політики, з іншого, а також надання військової та фінансової допомоги, розвиток національної оборонної промисловості – запорука стійкості української держави. У дослідженні використано ряд наукових методів, серед яких системний, порівняльний, історичний, метод експертних оцінок, а також метод аналізу та синтезу.