Формування економічних індикаторів національної безпеки в умовах цифровізації бізнесу та змін в економіці

Abstract

На сьогодні економічний розвиток України відбувається в умовах ринкової конкуренції держави, негативних явищ в зовнішньоекономічній сфері, а головне повномасштабної військової агресії росії. При цьому економічні відносини в країні характеризуються такими небажаними явищами, як тіньовою економікою, економічною нерівністю учасників бізнесу, зростанням зовнішніх боргів, спадом обсягів господарської діяльності, дефіцитом державного і територіальних бюджетів, збитковістю суб’єктів господарювання, міграційними процесами, безробіттям, бідністю населення. У статті досліджується зміст поняття економічної безпеки в контексті складової національної безпеки, яка визначається комплексом завдань на основі реалізації Стратегії економічної безпеки України на період до 2025 року. Проведено аналіз динаміки показників, які визначають стан економічної безпеки України та наявні загрози в національній економіці. Для моніторингу стану економічної безпеки відповідно до Стратегії пропонується виконати завдання її наукового супроводження, щодо розробки методичних рекомендацій та механізму інтерпретації інтегрального показника. Наразі формування інформації за методикою Стратегії про рівень економічної безпеки України на офіційних сайтах законодавчої та виконавчої влади починаючи з 2021 року відсутнє. Обґрунтовано систему застережень щодо індикаторів для оцінки економічної безпеки України запропонованих в Стратегії. Визначено спрощений перелік показників для моніторингу стану економічної безпеки та розроблено до інтегрального показника інтервальні ознаки сценаріїв розвитку економіки на рівні оптимістичної, песимістичної та базової характеристики. На оцінювання стану об’єктів економічної безпеки (держави, територіальних громад, видів економічної діяльності, суб’єктів господарювання) значний вплив має розвиток цифровізації економіки. Встановлено, що в нашій країні процеси диджиталізації не мають наскрізного зв’язку «суб’єкти господарювання – види економічної діяльності – територіальні громади – держава», а виникають і розвиваються локально в межах окремих бізнесових і державних структур.