Мотиваційні чинники ефективності HR-менеджменту у діяльності служб надання соціальної допомоги та соціальних послуг

Abstract

У статті викладено результати дослідження закономірностей формування та функціонування мотиваційного механізму діяльності як фактору підвищення ефективності HR-менеджменту у сфері надання соціальної допомоги та соціальних послуг. У контексті наукового дискурсу щодо напрямів модернізації системи державного управління, проаналізовано зміст та прикладне значення процесійних та змістовних теорій мотивації, визначено їх роль та місце у сучасній парадигмі HR-менеджменту, зокрема установ, що спеціалізуються на наданні соціальних допомог та соціальних послуг. Обґрунтовано, що оперативне та кваліфіковане надання соціальних послуг, які ставлять за мету профілактику та подолання складних життєвих обставин, а також мінімізацію для населення їх негативних наслідків, є передумовою соціальної безпеки держави та її сталого розвитку. Проаналізовано значення та стан системи надання соціальної допомоги та соціального обслуговування в Україні, визначено спроможність її комплексного реагування на відповідні запити громадян в цілях запобігання підвищенню соціальних ризиків та гальмуванню позитивних тенденцій у соціальній сфері. Встановлено, що оптимізація функціонування системи надання соціальної допомоги та соціальних послуг потребує удосконалення застосовуваного інструментарію HR-менеджменту, зокрема у частині матеріальної, статусної та трудової мотивації праці. Окремої уваги приділено уточненню принципів мотиваційного процесу у розрізі специфіки завдань соціальної політики України та розробленню процедури мотиваційного моніторингу як інструменту підвищення ефективності HR-менеджменту у секторі державного управління. Методологічною базою дослідження виступило теоретичне узагальнення наукових суджень щодо мотивації праці як базової функції HR-менеджменту. Такий підхід забезпечив комплексне теоретичне обґрунтування авторської позиції щодо ролі мотиваційних механізмів у досягненні пріоритетів соціальної безпеки держави, дав змогу сформулювати рекомендації, спрямовані на підвищення мотиваційного потенціалу працівників спеціалізованих служб надання соціальної допомоги та соціальних послуг.