Стратегічний аудит як вид предметної діяльності Рахункової палати України

Abstract

У процесі дослідження було проаналізовано низку наукової літератури, яка стосується питань стратегічного аудиту в цілому та стратегічного державного аудиту зокрема. Водночас було проаналізовано послідовність етапів становлення стратегічного аудиту. В роботі запропоновано визначення поняття «державний стратегічний аудит», під яким пропонується розуміти інструмент превентивної діагностики й фактичного контролю управління у сфері публічних коштів та іншого майна, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках – суспільними коштами), який здійснюється шляхом опрацювання стратегічних рішень та стратегій розвитку учасників виконання державного та місцевих бюджетів на предмет їх життєздатності, оптимальності, відповідності, ефективності та фактичного виконання з метою виявлення та оперативного коригування проблемних напрямів, сегментів та ланок. На основі опрацювання вже відомих позицій та з урахуванням наведених вище авторських пропозицій розбудовано матрицю теоретико-методологічних засад державного стратегічного аудиту, яка містить мету, специфічні функції, специфічні принципи, предмет, об’єкти, напрями, методи, етапи проведення із деталізацією кожної з позицій. Зазначена матриця являє собою систематизовану сукупність логічно взаємопов’язаних базових основ державного стратегічного аудиту, що повною мірою відображають особливості, тенденції розвитку та запити сучасної системи державного управління в цілому та управління публічними коштами й іншим майном, що перебуває у державній власності зокрема. На розбудову організації забезпечення стратегічного державного аудиту в роботі запропоновано проєктну композицію майбутнього нормативного документа – стандарт державного аудиту «Стратегічний аудит».