Мотиваційна складова активізації інноваційного розвитку підприємств промисловості

Abstract

Сучасний стан розвитку економіки базується на іноземному досвіді та впровадженні інновацій у всіх сферах життя людини, що загострює конкурентну боротьбу індивідуумів ринку за право зайняти свою нішу та випередити конкурента, а також отримати якомога більший доход. Проведене дослідження сутності понять «інновація» та «інноваційний розвиток», поданих науковцями дало змогу запропонувати розглядати інноваційний розвиток як позитивні зміни в діяльності суб’єкта господарювання при використанні новацій, що призводять до підвищення його конкурентоспроможності. Засвідчено той факт, що інноваційна активність серед промислових підприємств Житомирської області не перевищує 14 % і фінансується на 80 % за рахунок власних коштів. З метою активізації інноваційної активності велике значення має інвестування в персонал, його навчання, матеріальне стимулювання за якісні показники праці, а також створення сприятливих умов праці. Підкреслено той факт, що починати активізувати інноваційну діяльність варто на тих підприємствах, де матеріально-фінансовий стан і кадрове забезпечення дозволить запровадження інновацій. Для визначення готовності персоналу до новацій запропоновано розрахунок ряду показників з подальшим визначенням інтегрального показника і визначенням частки доходу персоналу в доході підприємства від впровадження інноваційних розробок. Таким чином, вважаємо, що позитивний ефект від застосування мотиваційних механізмів можливий лише тоді, коли він забезпечить появу на ринку інноваційних ідей, відповідних мотивації суб’єктів для якого забезпечується інноваційний розвиток. Оскільки процес впровадження інновацій на початковому етапі є переважно витратним, варто гарантувати стабільність винагороди персоналу за інтелектуальну працю та ініціювати розроблення державних програм інноваційного розвитку промисловості для виходу і визнання України на світових ринках.