БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У «ХМАРІ»: ПОРЯДОК ПЕРЕХОДУ ТА АДАПТАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

Abstract

У статті визначено необхідність дослідження «хмарних» технологій як методу економії ресурсів підприємства та методу підвищення оперативності обробки бухгалтерських даних. В ході дослідження розкрито поняття «хмари», надано характеристику типів та організаційних моделей хмарних розрахунків, головні переваги та недоліки кожного з них для тих чи інших цілей підприємства. Визначено можливість широкого розповсюдження хмарних технологій серед малих та середніх підприємств, так як останні використовують, головним чином, базові версії бухгалтерських програмних продуктів, є більш лояльними у питаннях безпеки даних на відміну від великих підприємств, для яких такі дії є ризиковими та тягнуть занадто потужні зміни в плані фінансових та трудових ресурсів, адже інформаційні системи великих підприємств мають індивідуальні програмні рішення, містять комерційні таємниці тощо. Першорядними питаннями при переході у «хмару» визначено наступні: безпека даних у хмарі; відповідність програмного забезпечення для перенесення інформаційної бази; можливість підприємства повернути інформаційну базу із хмари назад на підприємство, якщо існують незадовільні умови; гнучкість платформи у хмарі, можливість розробляти програмні рішення для окремих підприємств залежну від характеру їх діяльності; навчання персоналу роботі у хмарах. В результаті дослідження визначено перешкоди для перенесення даних бухгалтерського обліку для українських підприємців, а також позитивні результати при здійсненні переходу у «хмару». У статті представлено модель розподілу ресурсів між підприємством та провайдером залежно від типу хмарних обчислень, в результаті чого визначено, що керівництво підприємства обирає модель хмари та тип хмарних обчислень залежно від того, в якому обсязі та які саме ресурси (трудові: заробітна плата працівникам ІТ-відділів; матеріальні: обладнання робочих місць, побудова дата-центрів; нематеріальні: придбання ліцензованого програмного забезпечення) потрібно скоротити, при цьому враховуючи існуючі на сьогодні ризики перенесення даних до хмари (ризик втрати даних, ризик гальмування роботи цілого підприємства, пов’язане з можливістю перебоїв Інтернет-мережі, гнучкість платформи, яку надає провайдер тощо).