Abstract (ukr):
В авіадвигунобудуванні використовується широка номенклатура конструкційних матеріалів, що пов’язано як із різноманітністю умов роботи окремих елементів двигуна, так і з високими вимогами до самих матеріалів, що використовуються. Одним з елементів авіаційного двигуна, до якого висуваються жорсткі вимого щодо точності і якості виготовлення складових деталей і вузлів, є ротор компресора. Використання титанових сплавів пов’язано як із високою частотою обертання ротора на робочих режимах (до 20000 об/хв), так і з необхідністю виключити негативні чинники, такі як вібрації, руйнування окремих деталей внаслідок появи тріщин, зношування, механічних пошкоджень, корозії, припрацювання тощо. Саме це сприяло широкому використанню в авіадвигунобудуванні титанових сплавів, які вирізняються високою міцністю, стійкістю до корозії і невеликою вагою порівняно із залізовмісними матеріалами. Однак обробка титанових сплавів ускладнюється їх низькою теплопровідністю, а також високою міцністю і еластичністю, що, в процесі їх механічної обробки, призводить до виникнення значних вібрацій, інтенсивного зношування різального інструменту внаслідок деформаційного зміцнення поверхневого шару матеріалу, адгезії між матеріалом інструменту і заготовки, високого теплового навантаження на різальний інструмент. До таких деталей належать лопатки, проставки, диски, колеса вентиляторів, кронштейни, деякі корпусні деталі, моноколеса.
Проаналізовано стан питання і основні напрями досліджень щодо забезпечення підвищення оброблюваності тонкостінних деталей, виготовлених із титанових сплавів, а також особливості обробки складнопрофільних поверхонь деталей типу «моноколесо» на високошвидкісних обробних центрах. Наведено результати досліджень щодо зменшення регенеративних автоколивань, використання демпфуючих матеріалів, модуляції швидкості головного руху, а також вибору оптимального інструментального матеріалу.
У підсумку сформовано висновки про перспективність і напрями подальших досліджень, спрямованих на підвищення ефективності процесу лезової обробки складнопрофільних деталей виробів з титанових сплавів.
Abstract (eng):
Aircraft engine manufacturing involves a wide range of structural materials due to the diverse operating conditions of individual engine components and the stringent requirements for the materials used. One of the most critical elements of an aircraft engine, requiring high precision and quality in the production of its parts and assemblies, is the compressor rotor. The use of titanium alloys is driven by the high rotational speed of the rotor during operation (up to 20,000 rpm) and the need to eliminate negative factors such as vibration, cracking, wear, mechanical damage, corrosion, and fretting. These challenges have led to the widespread adoption of titanium alloys in aircraft engine manufacturing, as they offer high strength, corrosion resistance, and low weight compared to iron-based materials. However, machining titanium alloys is complicated by their low thermal conductivity, high strength, and elasticity. These properties lead to significant vibration during machining, rapid tool wear due to work-hardening of the surface layer, adhesion between the tool and the workpiece, and high thermal loads on the cutting tool. Components affected include blades, spacers, disks, fan wheels, brackets, certain housing parts, and monowheels.
Thie study analyzes the current state of the issue and key research directions aimed at improving the machinability of thin-walled components made from titanium alloys. It also examines the specific challenges of machining complex-profile surfaces of monowheel-type parts on high-speed machining centers. The research presents findings on reducing regenerative chatter, using damping materials, modulating cutting speed, and selecting optimal tool materials.
The study concludes with an assessment of the prospects and future research directions focused on enhancing the efficiency of cutting processes for complex-profile components made from titanium alloys.