СТРУКТУРА ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АГЕНТА ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВИКОНАННЯ

Abstract

Більшість сучасних інформаційних систем не призначені для самостійного прийняття рішення, поведінки таких систем повинні бути закладені на етапі розробки. Попадання системи в умови, не враховані її розробниками, приводити до аварійного завершення. Експоненціальне зростання обчислювальних можливостей сучасних процесорів веде до зростання спектра завдань, піддаються автоматизації, і збільшення їх складності. Частково проблему коректності допомагає тестування, але воно містить недолік - поведінка системи зазвичай перевіряється в умовах, які враховувалися вже на етапі розробки. Одним з підходів, спрямованих на вирішення цієї проблеми, є агентно-орієнтоване програмування та застосування мультиагентних систем. Метою роботи є висвітлення сучасних підходів: до визначення концепції агента, області застосування мультиагентних систем, математична модель агента, сучасні методи проектування і реалізації інтелектуальних агентів, крім того висвітлені підходи до визначення концепції інтелектуального агента, область застосування інтелектуальних агентів і мультиагентних систем, а також методи теоретичного опису агента і його реалізації. В основі наведених методів абстрактного опису інтелектуального агента лежать роботи М. Вулдрідж і Н. Дженінгса. Запропоновано декілька методів, що дозволяють описувати такі особливості поведінки інтелектуального агента, як самообучаемость, цілевизначення і прогнозування, а також планування. Освітлено концепцію «намірів» і широко поширену ментальну (beliefs-desires-intentions BDI) архітектуру інтелектуального агента, а також запропоновані методи їх опису в рамках розробленого формалізму.