Фінтех як поняття функціональної економічної науки

Abstract

Статтю присвячено розкриттю теоретичних засад фінтеху як поняття функціональних економічних наук (фінансів, бухгалтерського обліку, економіки підприємства). На сьогодні існують різні підходи до розкриття цього поняття, що не сприяє виробленню адекватної економічної політики держави та законодавчого регулювання у цій сфері. Для розкриття змісту дефініції було використано історичний підхід, контент-аналіз, системний та функціональний підходи. Проведений аналіз існуючих поглядів дозволив зробити висновок про існування чотирьох базових підходів до тлумачення фінтеху: фінтех як технологія, фінтех як інновація і бізнес-модель; фінтех як галузь, фінтех як послуга. Всі вони мають як слабкі, так і сильні аргументи на свою користь, однак жоден з них не може існувати без новітніх технологій, покладених в основу фінтеху. У підсумку дослідження доведено, що фінтех – це інноваційна фінансова індустрія на основі цифрових технологій, що призводять до інтенсифікації та зростання ефективності фінансових послуг. Твердження про виникнення нової фінтех-галузі є обґрунтованим в інституційній частині як сукупності суб’єктів господарювання, що розробляють та впроваджують сучасні інноваційні технології у фінансовій сфері. Стосовно традиційних посередників фінансового ринку варто говорити про трансформацію їх бізнес-моделей під впливом сучасних інноваційних технологій. Останнє відбувається без зміни їх функціональної ролі на фінансовому ринку.