Анотація:
У роботі проаналізовано міжнародні норми та практику реалізації мети органів державного аудиту. Встановлено, що діяльність державного аудиту спрямована на покращення життя громадян і для цього контрольним органом через реалізацію принципів мають досягатися цілі зміцнення принципів підзвітності, прозорості і доброчесності в урядових і державних установах, демонстрації постійної значущості для громадян, парламенту та інших зацікавлених осіб, підтримки доброчесної репутації. Проведено дослідження вітчизняного законодавства з державного аудиту стосовно відповідності міжнародним нормам, виявлено прогалини та невідповідності стосовно дотримання основних принципів прозорості і підзвітності, які забезпечують мету діяльності контрольного органу. Визначено, що для формування звітів за результатами аудиту публічних закупівель для інформування громадськості необхідно удосконалити та застосовувати ширше методологію ризик-орієнтованого аудиту. З цією метою досліджено передумови та ідентифіковано ризики електронної системи закупівель, надано їх характеристики та визначено сфери, що зазнають негативного впливу внаслідок дії ризиків. Автором виділено інформаційні складові та управлінські функції, які не можуть виконуватись якісно через існування ризиків та загроз, зазначені процедури внутрішнього контролю над процесом адміністрування державних закупівель, через невиконання яких посилюються ідентифіковані ризики.
Доведено, що запропонована методика ідентифікації і оцінки ризиків електронної системи державних закупівель може використовуватись не лише в якості інструментарію перевірки, але й слугувати основою при складанні звітності завдяки групуванню порушень за негативними наслідками ризиків для функціонування системи.
Означене забезпечить реалізацію міжнародних принципів прозорості та підзвітності у вітчизняній практиці державного аудиту.
