ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Abstract

У роботі проведено аналіз основних тенденцій розвитку інноваційної діяльності в Україні за останні роки. Встановлено, що кількість інноваційно-активних підприємств України зростає, і дана тенденція продовжує зберігатися. Досліджено статистичні показники інноваційної діяльності промислових підприємств за 2014–2015 роки. Визначено, що в сучасних економічних умовах світовий ринок технологій залишається локомотивом економічного зростання. У зв’язку з цим, особливе місце займає формування ефективної інформаційної системи задля потреб інноваційного менеджменту на основі застосування стратегічних концепцій управлінського обліку. З цією метою досліджено характеристики інтегрованих систем ефективності управління за стратегічними показниками, що базуються на сумісному, послідовному й узгодженому використанні матеріальних (фінансових, монетарних) та нематеріальних (нефінансових, немонетарних) факторів створення вартості бізнесу, що засновані на початку 90-х років ХХ століття як облікові концепції збалансованих карток (рахунків) або стратегічних карт. Розкрито особливості таких концепцій: управління за цілями (Management by Objectives, MBO) П.Ф. Друкера; панель управління (Тableau de bord) Ж.Л. Мало; збалансована система показників (Balanced Scorecard, BSC) Д.Нортона та Р.Каплана; вартісно-зорієнтований контролінг Д.Хана та Х.Хунгенберга; панель індикаторів (Performance Dashboards) Уейн У.Еккерсона; універсальна система показників (Total performance scorecard, TPS) Рамперсада К.Хьюберта; ключові показники ефективності (результативності) (Key Perfomens Indicators, KPI) Д.Парментера; призма ефективності або модель стейкхолдер (Stakeholder) Енді Нілі та Кріса Адамса; система збалансованих показників Л.Мейселя; піраміда діяльності Мак-Найра; модель вимірювання ефективності та продуктивності (Effective Progress and Performance Measurement, ЕР2М) К.Адаме і П.Роберта. Встановлено, що серед досліджених моделей найкращим чином для відображення особливостей інноваційної діяльності, яка є реальним втіленням інноваційного процесу як довгого ланцюга створення цінності (вартості) підприємства на основі нового (вдосконаленого) продукту, є такі: збалансована система показників (Balanced Scorecard, BSC), універсальна система показників (Total performance scorecard, TPS) та ключові показники ефективності (результативності) (Key Perfomens Indicators, KPI). Розкрито основні наукові позиції концепції збалансованої системи показників (Balanced Scorecard, BSC) як базової структури задля формування моделі управлінського обліку інноваційної діяльності на основі стратегічних показників ефективності (результативності). Дана система є інтегрованою, оскільки враховує і матеріальні (фінансові, монетарні) фактори створення вартості – показники досягнення стратегічних результатів або відстрочені (пізні) індикатори, і нематеріальні (нефінансові, немонетарні) фактори створення вартості – показники факторів досягнення стратегічних результатів або випереджаючі (ранні) індикатори, що згруповані у взаємопов’язані складові (перспективи): фінанси, клієнти, внутрішні бізнес-процеси, навчання та розвиток персоналу. Доведено, що виявлення стратегічних показників ефективності (результативності) інноваційної діяльності та створення їх інтегрованої системи має здійснюватися за процесно-модульним підходом. Даний підхід передбачає групування однорідних стратегічних показників у модулі (блоки) за стадіями інноваційного процесу: виникнення ідеї нового продукту, розробка технології виробництва нового продукту, створення прототипу нового продукту; виробництво нового продукту, просування нового продукту на ринок, зміцнення ринкових позицій нового продукту. Означене забезпечить функціональне використання кожного модулю (блоку) стратегічних показників як за окремою стадією інноваційного процесу, так і в цілому, залежно від типу запровадженого інноваційного проекту. Що в умовах інтелектуалізації суспільного виробництва забезпечить зростаючі інформаційні потреби управління відкритою інноваційною системою підприємства, що розглядається з позицій конкурентних переваг, сприйнятливості суспільства до інновацій, стратегії інноваційного саморозвитку та розвитку людського потенціалу.