Анотація:
Доведено, що однією з причин недостатнього розвитку туристичної сфери в Україні є
відсутність цілісних наукових концепцій щодо визначення системи туризму, розкриття його
сутності, різноспрямованість теоретичних підходів до формування мети, завдань, видів, форм
та засобів туризму. Це обумовлює суперечливість категоріально-понятійного апарату, який в
подальшому є основою нормативно-правових актів, що регламентують сферу туризму. Туризм
досліджено у вузькому та широкому аспектах. У широкому розумінні до туризму належить
будь-який маршрут переміщення людини у просторі, що виходить за межі буденності або
повсякденних справ. У вузькому значенні до туристичних належать всі спеціально організовані
маршрути по переміщенню громадян, що здійснюються за їх рахунок (або за рахунок
організацій, що їх відправили), крім переміщень, пов’язаних із виконанням професійних обов’язків.
Фактично організацією туризму у вузькому значенні займаються спеціальні організації
(туристичні фірми, бюро, агентства та ін.), які є суб’єктами туристичної діяльності.
Різноспрямованість наукових підходів до трактування туризму обумовлює доцільність
застосування системного підходу до його дослідження. Виходячи з наданої характеристики
складових туризму, для побудови його концептуальної моделі доцільно виокремити суб’єктно-
об’єктну, функціональну та забезпечувальну підсистеми системи туризму. Запропонована
модель сприятиме уточненню теоретичних основ туризму та розробці напрямів його розвитку
в сучасних умовах України.
