Анотація:
Стаття містить теоретичне обґрунтування передумов становлення стратегічного
менеджменту як окремого самостійного напряму управління, визначення його особливостей на
вітчизняних підприємствах. Автором стверджується, що найважливішою передумовою
трансформації управління та виникнення корпоративного менеджменту стали ринкові умови
господарювання, які вимагали принципово нових підходів до управління, відмінних від методів
керівництва у планово-директивній економіці. Доведено, що в основу розвитку стратегічного
менеджменту покладена теза про підприємство як відкриту систему, яка підлягає постійному
впливу з боку зовнішнього середовища, що потребує нівелювання його загроз та використання
сильних сторін для розробки довгострокового плану. Визначена різноспрямованість підходів до
тлумачення стратегічного менеджменту. Це надало можливість шляхом їх узагальнення
визначити такі характерні особливості стратегічного менеджменту, як: орієнтація на врахування
можливостей зовнішнього середовища та внутрішній потенціал підприємства; специфічна власна
методологія; складне інформаційне забезпечення; високі вимоги до професійних якостей
управлінського персоналу; акцент на прогностичній функції управління. Автором виділено низку
проблем, пов’язаних з недостатнім кадровим, методологічним та інформаційним забезпеченням
реалізації стратегічного менеджменту на вітчизняних підприємствах.
