Анотація:
Стаття присвячена дослідженню різних трактувань і визначенню сутності поняття
«стратегічне управління» з метою виявлення підходів до розкриття його змісту та основних
особливостей.
На підставі критичного аналізу економічної літератури виділено процесний, цільовий та
комплексний підходи до трактування сутності стратегічного управління і визначено, що дане
поняття є комплексним і містить управління стратегічними можливостями та оперативне
управління проблемами в реальному масштабі часу з метою швидкого реагування на
непередбачувані зміни.
Відповідно до сучасного розуміння стратегічного управління, виділено його основні
особливості, що передбачають забезпечення швидкого реагування підприємства на зміни
зовнішнього середовища за допомогою розроблених стратегічних методів і моделей,
сформованого стратегічного мислення працівників суб’єкта господарювання з метою
досягнення стратегії його розвитку.
Систематизовано параметри порівняння оперативного та стратегічного управління й
встановлено, що перше – сконцентроване на пошуку шляхів ефективнішого використання
ресурсів підприємства, а друге – орієнтується на потреби та зміни зовнішнього середовища,
відстеження і адаптацію до змін у ньому, пошук нових можливостей у конкурентній боротьбі.
Сформовано концептуальну модель стратегічного управління підприємством, використання
якої дозволяє визначити місце стратегічного аналізу в даній системі та за його допомогою
забезпечити виконання стратегічних планів.
