Анотація:
Для забезпечення переходу на шлях сталого екологічного орієнтованого розвитку особливу увагу необхідно звернуту на формування головних принципових схем і механізмів соціо-еколого-економічної системи, оскільки саме у даній системі визначаються особливості природних, соціальних і господарських умов функціонування регіону. Комплексне вирішення проблем еколого-економічного та соціального розвитку регіонів – це, безумовно, актуальне завдання сучасності. Можливість екологічно безпечного розвитку суспільства обумовлюється зв'язками і властивими їм закономірностями співіснування людини і природи. Визначаючи результатами своєї діяльності стан природного довкілля, експлуатуючи природно-ресурсний потенціал території, суспільство визначає рівень здоров'я, забезпеченості необхідними продуктами харчування, депопуляції населення, тобто все те, що формує рівень життя суспільства на цій території. У свою чергу, рівень життя населення багато в чому визначає екологічну ситуацію. Метою даної статті є визначення основиних складавих регіональної СЕЕС та можливості їх взаємодії в умовах сталого розвитку, адже сталий розвиток социально-еколого-економічної системи розглядається як стійкість кожної з підсистем і системи в цілому, а в широкому сенсі – це динамічне функціонування усієї системи, включаючи усі види стійкості.
