Анотація:
Стаття присвячена уточненню категоріально-понятійного апарату стратегічного аналізу, необхідність в якому зумовлена відсутністю комплексних наукових праць з вищезазначеної тематики та різноспрямованістю наукових підходів до визначення його змістовної інтерпретації.
На підставі критичного аналізу економічної літератури автором виділено плановий, процесний, методологічний, обліковий, контрольний та системний підходи до трактування сутності стратегічного аналізу і визначено, що стратегічний аналіз є багатоаспектною, комплексною категорією. Порівняльна оцінка традиційного поточного та стратегічного аналізу дозволила виділити відмінні ознаки останнього: необхідність врахування впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства; довгостроковий характер; використання специфічної методології аналізу; спрямованість на майбутнє; особлива мета і завдання здійснення.
У статті уточнено поняття стратегічного аналізу як функції стратегічного управління, що спрямована на комплексне всебічне дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища суб’єкта господарювання, для визначення поточного стану справ на підприємстві та виявлення тенденцій, особливостей, можливих напрямів його розвитку. Визначено, що проведення наукових досліджень в галузі стратегічного аналізу потребує розробки його узагальненої концептуальної моделі та уточнення мети, завдань, принципів та методів стратегічного аналізу.
