Формування напрямків гармонізації інтересів основних суб’єктів страхування

Abstract

Досліджено теоретичні основи формування страхового інтересу як необхідної передумови для реалізації страхування. На підставі оцінки різноспрямованих поглядів на сутність та джерело виникнення страхового інтересу виявлено, що останній в більшості випадків досліджується з позиції страховика, нехтуючи інтересом страхувальника. Тому формування напрямків гармонізації різноспрямованих інтересів суб’єктів страхових угод у контексті досягнення ефективності системи страхування зумовлює актуальність та значущість теми дослідження. Метою є дослідження теоретичних основ формування страхових інтересів основних суб’єктів страхування та розробка напрямків їх гармонізації. Авторами виявлено причини конфлікту страхових інтересів основних суб’єктів страхування, зокрема: проблемність виплат страхових відшкодувань, недобросовісність страхувальників, недотримання співвідношення «ціна–якість» страхових послуг. Обґрунтовано такі етапи гармонізації страхових інтересів суб’єктів страхування: ідентифікація та оцінка рівня ризику страхової компанії; вибір критеріїв узгодження різноспрямованих інтересів страховика та страхувальника; формування показників загальної ефективності системи страхування як результату гармонізації інтересів його основних суб’єктів. Запропоновані етапи гармонізації інтересів побудовано на основі визначення внутрішньої та зовнішньої ефективності страхових відносин. Встановлено, що на вибір критеріїв та показників ефективності впливає різноплановість об’єктів страхування у різних його галузях. Перспективи подальших наукових досліджень необхідно сформувати в напрямку розвитку методичного забезпечення гармонізації страхових економічних інтересів основних суб’єктів страхування.