Анотація:
Викладено погляди автора щодо необхідності проведення досліджень у сфері планування
стратегічного розвитку підприємства в умовах підвищеного динамізму та невизначеності
зовнішнього середовища. Встановлено, що в умовах зовнішньої невизначеності доцільно
здійснювати стратегічне планування суб’єктів господарювання з використанням моделей
життєвого циклу організації та планування за принципом розкриття. Будь-яка організація має
гнучко реагувати на зовнішні виклики, застосовуючи когнітивні знання про власну бізнес-модель
розвитку та здатність активізувати внутрішні резерви. Визначено, що в процесі планування
господарської діяльності бізнесу, який функціонує тривалий час, менеджери використовують
традиційні підходи, які основуються на відомих фактах за умов, що в майбутньому існуючі
тенденції не зазнаватимуть кардинальних змін. Плануючи ж новий ризиковий бізнес доводиться
діяти в умовах переважання передумов і припущень над знаннями. За таких умов доведено, що
потужним інструментом стратегічного розвитку підприємства може бути відомий підхід
«планування за принципом розкриття». Запропонований підхід дозволяє враховувати численні
чинники невизначеності зовнішнього середовища та робить процес стратегічного планування
максимально пристосованим до умов розвитку венчурного бізнесу.
