Криміногенні детермінанти злочинності у сфері економічних відносин в Україні

Abstract

У статті проведено комплексне кримінологічне дослідження детермінант злочинності у сфері економічних відносин в Україні з акцентом на нормативно-правові, організаційно-управлінські та корупційні чинники. Проаналізовано стан правового регулювання економічних відносин та обґрунтовано, що його фрагментарність, наявність правових колізій, відсутність єдиних засад нормотворчої діяльності й ефективних механізмів подолання конкуренції правових норм виступають суттєвими криміногенними факторами. Проведено аналіз впливу низької якості нормативно-правових актів і законопроєктної діяльності на формування стійких корупційних практик та латентності кримінальних правопорушень у сфері економіки. Обґрунтовано, що організаційно-управлінські дисфункції, зокрема руйнування системи державного контролю, недостатня адаптованість контрольно-ревізійних органів до сучасних економічних умов, а також відсутність ефективних механізмів міжвідомчої взаємодії між правоохоронними та контролюючими органами, негативно впливають на стан протидії економічній злочинності. Проведено оцінку кадрового забезпечення правоохоронних органів, встановлено наявність проблем професійної підготовки, відбору та спеціалізації працівників, що зумовлює зниження ефективності досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері економічних відносин. Окрему увагу приділено аналізу корупції як провідного детермінанта економічної злочинності. Обґрунтовано, що високий рівень корупції, недосконалість антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, правова невизначеність статусу антикорупційних уповноважених та відсутність гарантій їх інституційної автономії істотно обмежують ефективність реалізації державної антикорупційної політики. Проведено аналіз впливу недостатньої цифрової трансформації публічного управління, неефективних процедур публічних закупівель, надмірного регуляторного навантаження та непрозорої системи оплати праці в державному секторі на формування корупційних ризиків. Встановлено, що злочинність у сфері економічних відносин має системний характер і зумовлена сукупністю взаємопов’язаних соціально-економічних, правових та управлінських детермінант. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до реформування нормотворчої діяльності, удосконалення механізмів державного контролю та посилення інституційної спроможності антикорупційних і правоохоронних органів з метою мінімізації криміногенних ризиків в економічній сфері.