СТАНДАРТИЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРАЇНІ: ДОСВІД ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ВИМОГ ДИРЕКТИВИ ПРО ОСЕЛИЩА

Шевчук, Л.М.; Васільєва, Л.А.; Уваєва, О.І.; Герасимчук, О.Л.; Shevchuk, L.; Vasilieva, L.; Uvaieva, O.; Herasymchuk, О.

СТАНДАРТИЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ ПРІСНОВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРАЇНІ: ДОСВІД ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ВИМОГ ДИРЕКТИВИ ПРО ОСЕЛИЩА

Шевчук, Л.М.; Васільєва, Л.А.; Уваєва, О.І.; Герасимчук, О.Л.; Shevchuk, L.; Vasilieva, L.; Uvaieva, O.; Herasymchuk, О.

URI: https://eztuir.ztu.edu.ua/123456789/9142

Date: 2026

Abstract (ukr):

Мета. Аналіз європейських вимог щодо моніторингу перлівниці товстої (Unio crassus) та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для впровадження стандартизованої національної програми моніторингу в Україні в контексті виконання міжнародних зобов'язань за Бернською конвенцією та підготовки до імплемен- тації вимог Директиви Ради 92/43/ЄЕС про оселища. Дослідження спрямоване на створення методологічної основи для інтеграції України в європейську систему природоохоронного моніторингу. Методика. Використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: аналіз нормативно- правових документів ЄС (Директива про оселища, Рамкова директива про воду, Директива про оцінку впливу на довкілля) та національного законодавства України; порівняльний аналіз європейських підходів до моніто- рингу прісноводних молюсків, зокрема польського досвіду відновлення популяцій та стандартів Європейсько- го комітету зі стандартизації CEN; систематизація та узагальнення сучасної наукової літератури щодо стану досліджень прісноводних молюсків Європи та технологічних підходів до моніторингу; системний підхід для обґрунтування інтеграції національної програми моніторингу з європейськими мережами EIONET та майбут- ньою мережею Natura 2000. Результати. Встановлено, що Директива 92/43/ЄЕС вимагає чотирипараметричної системи оцінки стану популяцій (ареал поширення, чисельність популяції, стан оселищ, майбутні перспективи) з трьома категорі- ями статусу збереження (FV-сприятливий, U1-несприятливий неадекватний, U2-несприятливий поганий) та обов'язкової шестирічної звітності за Статтею 17. Детально проаналізовано європейський досвід стандартизації моніторингу, включаючи стандарт CEN EN 16859:2017 для перлівниці звичайної (Margaritifera margaritifera) та успішні польські практики відновлення популяцій U. crassus через штучне розведення. Виявлено критичні прогалини в Україні: відсутність адаптованих до місцевих умов протоколів моніторингу, науково обґрунтова- них критеріїв оцінки стану популяцій, єдиної національної бази даних про поширення виду, визначених пріо- ритетних територій для систематичного моніторингу та ефективних інституційних механізмів координації між природоохоронними установами. Обґрунтовано необхідність синергетичної інтеграції моніторингу U. crassus з вимогами Рамкової директиви про воду та національної системи державного моніторингу вод для оптимізації використання ресурсів. Наукова новизна. Вперше для України комплексно систематизовано вимоги європейського природоохоронного законодавства щодо моніторингу перлівниці товстої та розроблено інтегрований підхід до адаптації європей- ських стандартів звітності, який враховує специфічні особливості українських прісноводних екосистем, мож- ливості поєднання традиційних польових методів з інноваційними технологіями (eDNA метабаркодинг, авто- матизовані системи біоіндикації) та потребу координації з існуючими системами екологічного моніторингу. Практична значимість. Результати дослідження створюють науково-методичну основу для розробки та впро- вадження національної програми моніторингу U. crassus, повністю сумісної з європейськими стандартами звітності за Статтею 17. Впровадження запропонованих рекомендацій дозволить Україні ефективно викона- ти поточні зобов'язання за Бернською конвенцією через розвиток Смарагдової мережі, підготуватися до май- бутньої інтеграції в мережу Natura 2000 після вступу до ЄС, створити репрезентативний тестовий кейс для поступової адаптації всього комплексу європейських природоохоронних практик та забезпечити систематичну комплексну оцінку екологічного стану прісноводних екосистем України з використанням виду-біоіндикатора.

Abstract (eng):

Purpose. To analyze European requirements for monitoring the thick-shelled river mussel (Unio crassus) and develop scientifically substantiated recommendations for implementing a standardized national monitoring program in Ukraine in the context of fulfilling international obligations under the Bern Convention and preparing for the implementation of requirements of Council Directive 92/43/EEC on habitats. The research aims to create a methodological foundation for Ukraine's integration into the European nature conservation monitoring system. Methodology. A complex of general scientific and specialized research methods was used: analysis of EU regulatory documents (Habitats Directive, Water Framework Directive, Environmental Impact Assessment Directive) and Ukrainian national legislation; comparative analysis of European approaches to freshwater mollusk monitoring, particularly Polish experience in population restoration and standards of the European Committee for Standardization CEN; systematization and generalization of contemporary scientific literature on the state of European freshwater mussel research and technological monitoring approaches; systems approach to substantiate integration of the national monitoring program with European networks EIONET and the future Natura 2000 network. Results. It was established that Directive 92/43/EEC requires a four-parameter system for assessing population status (range, population size, habitat condition, future prospects) with three conservation status categories (FV-favorable, U1-unfavourable inadequate, U2-unfavourable bad) and mandatory six-year reporting under Article 17. European standardization experience was thoroughly analyzed, including CEN EN 16859:2017 standard for freshwater pearl mussel (Margaritifera margaritifera) and successful Polish practices for U. crassus population restoration through artificial breeding. Critical gaps in Ukraine were identified: absence of locally adapted monitoring protocols, scientifically substantiated population status assessment criteria, unified national database on species distribution, designated priority territories for systematic monitoring, and effective institutional coordination mechanisms among conservation agencies. The necessity of synergistic integration of U. crassus monitoring with Water Framework Directive requirements and the national water monitoring system for resource optimization was substantiated. Scientific novelty. For the first time in Ukraine, European nature conservation legislative requirements for thick-shelled river mussel monitoring have been comprehensively systematized and an integrated approach to adapting European reporting standards has been developed, taking into account specific features of Ukrainian freshwater ecosystems, possibilities for combining traditional field methods with innovative technologies (eDNA metabarcoding, automated bioindication systems), and the need for coordination with existing ecological monitoring systems. Practical significance. Research results create a scientific-methodological basis for developing and implementing a national U. crassus monitoring program fully compatible with European Article 17 reporting standards. Implementation of proposed recommendations will enable Ukraine to effectively fulfill current obligations under the Bern Convention through Emerald Network development, prepare for future integration into Natura 2000 network after EU accession, create a representative test case for gradual adaptation of the entire complex of European conservation practices, and ensure systematic comprehensive assessment of the ecological status of Ukrainian freshwater ecosystems using a bioindicator species.

Show full item record