Обліково-аналітичне забезпечення формування і використання інформації для оцінювання кредитоспроможності господарської організації

Abstract

Дисертацію присвячено формуванню теоретико-методологічного підґрунтя та розробці практичного інструментарію для побудови ефективної системи обліково-аналітичного забезпечення управління кредитоспроможністю господарської організації. Об’єктом дослідження є процес обліково-аналітичного забезпечення управління кредитоспроможності відповідно до вимог економічної безпеки бізнесу. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та прикладних положень обліково-аналітичного забезпечення управління кредитоспроможністю, зокрема, підходи до її ідентифікації, класифікації, оцінки, ризик орієнтованої діагностики та цифрової інтеграції в інформаційній системі господарської організації. У першому розділі досліджено економічну сутність та роль бізнес-процесів, пов’язаних з кредитоспроможністю у формування економічної безпеки господарської організації, стан науково-нормативного забезпечення управління кредитоспроможністю та сутнісна характеристика і класифікація кредитоспроможності господарської організації. Доведено, що в бізнес-процесах придбання економічних ресурсів та постачання товарних об’єктів поєднуються інтереси господарської організації відносно її постачальників в контексті кредиторів та покупців, які є позикоодержувачами, і відбувається формування зобов’язань та відволікання доходів як платіжних активів в дебіторську заборгованість. Збалансоване управління відносинами з постачальниками і покупцями забезпечує стійкість ланцюгів створення вартості, знижує ризики, генерує передумови для своєчасності розрахунків та сприяє довгостроковому самодостатньому розвитку бізнесу господарської організації. Визначено, що однією з ключових передумов формування та підтримання економічної безпеки бізнесу є належний стан відносин господарської організації з покупцями і постачальниками, який відображає її здатність як своєчасно й у поновному обсязі сплачувати зобов’язання кредиторам, так і одержувати борги від покупців як дебіторів. Встановлено, що вивчення підходів до оцінювання кредитоспроможності є важливою складовою наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених. Результати бібліометричного аналізу наукових публікацій, що індексуються в науково-метричній базі Scopus за ключовими термінами, що відображають оцінювання кредитоспроможності та моделювання кредитного ризику дозволили ідентифікувати три основні напрями досліджень: підходи до використання фінансових коефіцієнтів та статистичних моделей; управління кредитними ризиками; використання технологій штучного інтелекту. У процесі дослідження економічної сутності понять «ліквідність», «кредитоспроможність» і «платоспроможність» було з’ясовано їх змістовну характеристику з метою здійснення управлінської діяльності в сфері формування ліквідних платіжних активів і поточних зобов’язань та оптимізації боргового навантаження на бізнес. Сформоване визначення поняття «ліквідність» характеризує якість платіжних активів в контексті їх необхідності кредиторам і можливості використання для погашення боргів. Кредитоспроможність має визначати стан здатності господарської організації як позичальника (позикоодержувача) забезпечувати своєчасне виконання всіх своїх зобов’язань. Платоспроможність – це похідна категорія і форма прояву кредитоспроможності, яка характеризує процес її реалізації відносно окремих кредиторів щодо сплати боргів. Доведено, що основою оцінювання стану кредитоспроможності господарської організації на підставі системи інформаційно-аналітичного забезпечення є діагностика її за окремими класифікаційними ознаками і видами. Для оцінювання кредитоспроможності сформовано комплексну систему з 10 класифікаційних ознак та 33 її видів, що дозволяє всебічно характеризувати фінансову стійкість господарської організації та здійснювати превентивний контроль за станом виконання нею своїх зобов’язань. Другий розділ присвячений ідентифікації чинників загроз і ризиків кредитоспроможності господарських організацій на основі аналізу стану бізнесу в галузі харчової промисловості, з’ясуванню механізму формування об’єктів ліквідних платіжних активів та зобов’язань для оцінювання кредитоспроможності та модернізації системи обліково-інформаційного забезпечення оцінювання кредитоспроможності господарської організації. Встановлено, що завдяки ефективному управлінню кредитоспроможністю суб’єкти господарювання можуть безперебійно і якісно забезпечувати економічними ресурсами процес виробництва та підтримувати необхідний рівень конкурентоспроможності бізнесу на вітчизняних і закордонних ринках постачання товарних об’єктів споживачам. Визначальну роль у формуванні та оцінюванні кредитоспроможності відіграє бізнес-процес придбання економічних ресурсів, оскільки саме в ньому окреслюються обсяги, строки та пріоритети залучення зобов’язань і вибуття активів, які має здійснювати суб’єкт господарювання у процесі свої діяльності. Рекомендовано загальну величину ліквідних платіжних активів господарської організації визначати як різницю між сумою наявних економічних ресурсів за балансом і позабалансовими рахунками та активами, які забезпечують нормальний виробничий процес відповідно до стратегії бізнесу. Запропоновано передбачити в нормативних документах обов’язковість формування резерву сумнівних боргів тільки на основі даних інвентаризації розрахунків з дебіторами та коефіцієнта сумнівності обґрунтованого інвентаризаційною комісією. На підставі такого підходу господарська організація має створювати резерв під знецінення дебіторської заборгованості в складі рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» на виокремленому субрахунку 470 «Резерв від знецінення дебіторської заборгованості». Обґрунтовано, що для управління кредитоспроможністю основою обліку на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» мають бути аналітичні дані дебіторів і кредиторів та класифікаційні ознаки їх боргу в розрізі його видів: звичайні, прострочені, сумнівні та безнадійні. Враховуючи сутність кредитоспроможності як статичного показника, що розраховується на основі показників балансу доцільно в ньому ліквідні активи розмістити за трьома статтями: товарні об’єкти, короткострокова дебіторська заборгованість до визначених термінів погашення і грошові кошти, а поточні зобов’язання – за термінами оплати в аспекті майбутнього звітного періоду та сумнівні. Пропонується процеси формування кредитоспроможності включити до складу об’єктів управлінського обліку та здійснювати її систематичну оцінку через механізми управлінського аналізу відповідних центрів відповідальності. У третьому розділі розглянуто методичні підходи та інструментарій комплексного оцінювання кредитоспроможності на основі аналітичних процедур і превентивного діагностування стану кредитоспроможності господарської організації. Запропоновано методику формування загального (інтегрального) фінансового коефіцієнта кредитоспроможності на основі показників балансу як відношення суми платіжних активів з урахуванням рівня їх ліквідності до поточних платіжних зобов’язань. Загальну суму ліквідних платіжних активів пропонується визначати на основі середнього (зваженого) рівня ліквідності наявних платіжних активів в господарській організації за відповідними об’єктами, які можуть мати коефіцієнти ліквідності в залежності від швидкості конвертації їх в гроші від 0 до 1. Стратегічним інструментом управління кредитоспроможністю має бути її оцінювання на основі збалансованої системи показників. Проведене дослідження дозволило запропонувати для оцінювання кредитоспроможності систему з 16 показників в розрізі 4-х напрямів функціонування бізнесу на основі оприлюднених даних фінансової звітності (баланс і звіт про фінансові результати), за якими має формуватися інтегральний індикатор. При цьому, стан кредитоспроможності господарської організації визначається виходячи із розроблених суб’єктом оцінювання кількісно-якісних критеріїв та їх інтерпретації. Величина значення інтегрального показника більша 1,0 свідчить про позитивний розвиток кредитоспроможності господарської організації, а менша 1,0 – наявність ризиків. Доведено, що основою превентивного діагностування кредитоспроможності є процедури Дью Ділідженс в інтеграції з інструментами системи облікового комплаєнс-контролю та цифровізації бізнес-процесів в управлінні зобов’язаннями господарської організації. Обліковий комплаєнс-контроль у сфері кредитоспроможності слід розглядати як підсистему управлінського нормативного обліку, що базується на попередньо встановлених нормах (стандартах) і фактичних величинах системи збалансованих показників, які забезпечують стан господарської організації щодо сплати зобов’язань та дають можливість визначати і аналізувати наявні відхилення і виконувати при цьому обліково-аналітичну, регуляторну і діагностичну функції. При цьому, на основі здійснення зіставлення фактичних показників з нормативними ідентифікуються та аналізуються відхилення, їх причини і відповідальні центри та забезпечується превентивний контроль за бізнес процесами придбання економічних ресурсів та постачання товарних об’єктів в аспекті впливу на кредитоспроможність. Серед цифрових інструментів, що забезпечують автоматизацію, оперативність та підвищену точність аналітичних процедур при оцінюванні кредитоспроможності, виділено технології: обробки великих даних (Big Data); штучного інтелекту (AI) та машинного навчання (ML); інтегрованих цифрових екосистем.