Abstract (ukr):
Дисертацію присвячено формуванню теоретико-методологічного підґрунтя
та розробці практичного інструментарію для побудови ефективної системи
обліково-аналітичного забезпечення управління кредитоспроможністю
господарської організації.
Об’єктом дослідження є процес обліково-аналітичного забезпечення
управління кредитоспроможності відповідно до вимог економічної безпеки
бізнесу. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та
прикладних положень обліково-аналітичного забезпечення управління
кредитоспроможністю, зокрема, підходи до її ідентифікації, класифікації,
оцінки, ризик орієнтованої діагностики та цифрової інтеграції в інформаційній
системі господарської організації.
У першому розділі досліджено економічну сутність та роль бізнес-процесів,
пов’язаних з кредитоспроможністю у формування економічної безпеки
господарської організації, стан науково-нормативного забезпечення управління
кредитоспроможністю та сутнісна характеристика і класифікація
кредитоспроможності господарської організації.
Доведено, що в бізнес-процесах придбання економічних ресурсів та
постачання товарних об’єктів поєднуються інтереси господарської організації
відносно її постачальників в контексті кредиторів та покупців, які є
позикоодержувачами, і відбувається формування зобов’язань та відволікання
доходів як платіжних активів в дебіторську заборгованість. Збалансоване
управління відносинами з постачальниками і покупцями забезпечує стійкість
ланцюгів створення вартості, знижує ризики, генерує передумови для
своєчасності розрахунків та сприяє довгостроковому самодостатньому розвитку
бізнесу господарської організації.
Визначено, що однією з ключових передумов формування та підтримання
економічної безпеки бізнесу є належний стан відносин господарської організації
з покупцями і постачальниками, який відображає її здатність як своєчасно й у
поновному обсязі сплачувати зобов’язання кредиторам, так і одержувати борги
від покупців як дебіторів.
Встановлено, що вивчення підходів до оцінювання кредитоспроможності є
важливою складовою наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених.
Результати бібліометричного аналізу наукових публікацій, що індексуються в
науково-метричній базі Scopus за ключовими термінами, що відображають
оцінювання кредитоспроможності та моделювання кредитного ризику
дозволили ідентифікувати три основні напрями досліджень: підходи до
використання фінансових коефіцієнтів та статистичних моделей; управління
кредитними ризиками; використання технологій штучного інтелекту.
У процесі дослідження економічної сутності понять «ліквідність»,
«кредитоспроможність» і «платоспроможність» було з’ясовано їх змістовну
характеристику з метою здійснення управлінської діяльності в сфері формування
ліквідних платіжних активів і поточних зобов’язань та оптимізації боргового
навантаження на бізнес. Сформоване визначення поняття «ліквідність»
характеризує якість платіжних активів в контексті їх необхідності кредиторам і
можливості використання для погашення боргів. Кредитоспроможність має
визначати стан здатності господарської організації як позичальника
(позикоодержувача) забезпечувати своєчасне виконання всіх своїх зобов’язань.
Платоспроможність – це похідна категорія і форма прояву кредитоспроможності,
яка характеризує процес її реалізації відносно окремих кредиторів щодо сплати
боргів.
Доведено, що основою оцінювання стану кредитоспроможності
господарської організації на підставі системи інформаційно-аналітичного
забезпечення є діагностика її за окремими класифікаційними ознаками і видами.
Для оцінювання кредитоспроможності сформовано комплексну систему з 10
класифікаційних ознак та 33 її видів, що дозволяє всебічно характеризувати
фінансову стійкість господарської організації та здійснювати превентивний
контроль за станом виконання нею своїх зобов’язань.
Другий розділ присвячений ідентифікації чинників загроз і ризиків
кредитоспроможності господарських організацій на основі аналізу стану бізнесу
в галузі харчової промисловості, з’ясуванню механізму формування об’єктів
ліквідних платіжних активів та зобов’язань для оцінювання
кредитоспроможності та модернізації системи обліково-інформаційного
забезпечення оцінювання кредитоспроможності господарської організації.
Встановлено, що завдяки ефективному управлінню кредитоспроможністю
суб’єкти господарювання можуть безперебійно і якісно забезпечувати
економічними ресурсами процес виробництва та підтримувати необхідний
рівень конкурентоспроможності бізнесу на вітчизняних і закордонних ринках
постачання товарних об’єктів споживачам.
Визначальну роль у формуванні та оцінюванні кредитоспроможності
відіграє бізнес-процес придбання економічних ресурсів, оскільки саме в ньому
окреслюються обсяги, строки та пріоритети залучення зобов’язань і вибуття
активів, які має здійснювати суб’єкт господарювання у процесі свої діяльності.
Рекомендовано загальну величину ліквідних платіжних активів
господарської організації визначати як різницю між сумою наявних економічних
ресурсів за балансом і позабалансовими рахунками та активами, які
забезпечують нормальний виробничий процес відповідно до стратегії бізнесу.
Запропоновано передбачити в нормативних документах обов’язковість
формування резерву сумнівних боргів тільки на основі даних інвентаризації
розрахунків з дебіторами та коефіцієнта сумнівності обґрунтованого
інвентаризаційною комісією. На підставі такого підходу господарська
організація має створювати резерв під знецінення дебіторської заборгованості в
складі рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» на
виокремленому субрахунку 470 «Резерв від знецінення дебіторської
заборгованості».
Обґрунтовано, що для управління кредитоспроможністю основою обліку
на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» і 63 «Розрахунки з
постачальниками та підрядниками» мають бути аналітичні дані дебіторів і
кредиторів та класифікаційні ознаки їх боргу в розрізі його видів: звичайні,
прострочені, сумнівні та безнадійні. Враховуючи сутність кредитоспроможності
як статичного показника, що розраховується на основі показників балансу
доцільно в ньому ліквідні активи розмістити за трьома статтями: товарні об’єкти,
короткострокова дебіторська заборгованість до визначених термінів погашення
і грошові кошти, а поточні зобов’язання – за термінами оплати в аспекті
майбутнього звітного періоду та сумнівні. Пропонується процеси формування
кредитоспроможності включити до складу об’єктів управлінського обліку та
здійснювати її систематичну оцінку через механізми управлінського аналізу
відповідних центрів відповідальності.
У третьому розділі розглянуто методичні підходи та інструментарій
комплексного оцінювання кредитоспроможності на основі аналітичних
процедур і превентивного діагностування стану кредитоспроможності
господарської організації.
Запропоновано методику формування загального (інтегрального)
фінансового коефіцієнта кредитоспроможності на основі показників балансу як
відношення суми платіжних активів з урахуванням рівня їх ліквідності до
поточних платіжних зобов’язань. Загальну суму ліквідних платіжних активів
пропонується визначати на основі середнього (зваженого) рівня ліквідності
наявних платіжних активів в господарській організації за відповідними
об’єктами, які можуть мати коефіцієнти ліквідності в залежності від швидкості
конвертації їх в гроші від 0 до 1.
Стратегічним інструментом управління кредитоспроможністю має бути її
оцінювання на основі збалансованої системи показників. Проведене дослідження
дозволило запропонувати для оцінювання кредитоспроможності систему з 16
показників в розрізі 4-х напрямів функціонування бізнесу на основі
оприлюднених даних фінансової звітності (баланс і звіт про фінансові
результати), за якими має формуватися інтегральний індикатор. При цьому, стан
кредитоспроможності господарської організації визначається виходячи із
розроблених суб’єктом оцінювання кількісно-якісних критеріїв та їх
інтерпретації. Величина значення інтегрального показника більша 1,0 свідчить
про позитивний розвиток кредитоспроможності господарської організації, а
менша 1,0 – наявність ризиків.
Доведено, що основою превентивного діагностування
кредитоспроможності є процедури Дью Ділідженс в інтеграції з інструментами
системи облікового комплаєнс-контролю та цифровізації бізнес-процесів в
управлінні зобов’язаннями господарської організації.
Обліковий комплаєнс-контроль у сфері кредитоспроможності слід
розглядати як підсистему управлінського нормативного обліку, що базується на
попередньо встановлених нормах (стандартах) і фактичних величинах системи
збалансованих показників, які забезпечують стан господарської організації щодо
сплати зобов’язань та дають можливість визначати і аналізувати наявні
відхилення і виконувати при цьому обліково-аналітичну, регуляторну і
діагностичну функції. При цьому, на основі здійснення зіставлення фактичних
показників з нормативними ідентифікуються та аналізуються відхилення, їх
причини і відповідальні центри та забезпечується превентивний контроль за
бізнес процесами придбання економічних ресурсів та постачання товарних
об’єктів в аспекті впливу на кредитоспроможність.
Серед цифрових інструментів, що забезпечують автоматизацію,
оперативність та підвищену точність аналітичних процедур при оцінюванні
кредитоспроможності, виділено технології: обробки великих даних (Big Data);
штучного інтелекту (AI) та машинного навчання (ML); інтегрованих цифрових
екосистем.
Abstract (eng):
The dissertation is devoted to the development of a theoretical and methodological
framework and the elaboration of practical tools for building an effective system of
accounting and analytical support for managing the creditworthiness of a business
entity.
The object of the research is the process of accounting and analytical support for
managing creditworthiness in accordance with the requirements of business economic
security. The subject of the research is a set of theoretical, methodological, and applied
provisions of accounting and analytical support for creditworthiness management, in
particular approaches to its identification, classification, assessment, risk-oriented
diagnostics, and digital integration within the information system of a business entity.
The first chapter examines the economic essence and role of business processes
related to creditworthiness in shaping the economic security of a business entity, the
current state of scientific and regulatory support for creditworthiness management, as
well as the substantive characteristics and classification of a business entity’s
creditworthiness.
The research substantiates that within the business processes of acquiring
economic resources and supplying goods, the interests of a business entity in relation
to its suppliers, acting as creditors, and customers, acting as borrowers, are intertwined.
In this context, liabilities are generated, and revenues as payment assets are
transformed into accounts receivable. Balanced management of relationships with
suppliers and customers enhances the resilience of value creation chains, mitigates
risks, creates preconditions for timely settlements, and fosters the long-term self-sustaining development of the business entity.
One of the key prerequisites for ensuring and maintaining business economic
security is the proper state of relationships between a business entity and its customers
and suppliers. This condition reflects the entity’s ability both to meet its obligations to
creditors in a timely and full manner and to collect receivables from customers acting
as debtors.
The analysis of approaches to creditworthiness assessment constitutes a
significant area of scholarly inquiry among both foreign and domestic researchers. A
bibliometric analysis of publications indexed in the scientometric database Scopus,
based on keywords related to creditworthiness assessment and credit risk modelling,
identified three principal research streams: the application of financial ratios and
statistical models; credit risk management; and the use of artificial intelligence
technologies.
The study of the economic essence of the concepts of “liquidity,”
“creditworthiness,” and “solvency” made it possible to clarify their substantive
characteristics for managerial decision-making in the formation of liquid payment
assets and current liabilities, as well as for optimizing the debt burden of a business
entity. Liquidity is defined as a qualitative characteristic of payment assets in terms of
their relevance to creditors and their capacity to be used for debt repayment.
Creditworthiness is interpreted as the state reflecting a business entity’s ability, as a
borrower, to ensure the timely fulfilment of all its obligations. Solvency is viewed as a
derivative category and a manifestation of creditworthiness, characterizing the process
of its realization in relation to individual creditors.
The assessment of a business entity’s creditworthiness within the system of
information and analytical support is grounded in its diagnosis according to specific
classification features and types. A comprehensive framework comprising 10
classification features and 33 corresponding types has been developed, enabling a
multidimensional characterization of financial sustainability and facilitating preventive
control over the fulfilment of obligations.
The second chapter is devoted to the identification of threat and risk factors
affecting the creditworthiness of business entities, based on an analysis of the state of
enterprises in the food industry. It also clarifies the mechanism for the formation of
liquid payment assets and liabilities for the purpose of creditworthiness assessment and
substantiates the modernization of the accounting and information support system for
assessing a business entity’s creditworthiness.
The findings indicate that through effective creditworthiness management,
business entities are able to ensure the uninterrupted and high-quality provision of
economic resources for the production process and to maintain an appropriate level of
competitiveness in both domestic and foreign markets for the supply of goods to
consumers.
A decisive role in the formation and assessment of creditworthiness is attributed
to the business process of acquiring economic resources, since it is within this process
that the scope, timing, and priorities of attracting liabilities and disposing of assets are
determined in the course of business operations.
It is recommended that the total amount of a business entity’s liquid payment
assets be defined as the difference between the total economic resources reflected in
the balance sheet and off-balance sheet accounts and the assets required to ensure the
normal production process in accordance with the business strategy.
The study proposes that regulatory documents should mandate the recognition of
an allowance for doubtful debts exclusively on the basis of inventory results of
settlements with debtors and a doubtful debt coefficient substantiated by the inventory
commission. Under this approach, a business entity should recognize an allowance for
impairment of receivables within Account 47 “Provisions for Future Expenses and
Payments,” using a separate sub-account 470 “Allowance for Impairment of
Receivables.”
It is substantiated that, for the purposes of creditworthiness management,
accounting within Account 36 “Settlements with Buyers and Customers” and Account
63 “Settlements with Suppliers and Contractors” should be grounded in analytical data
on debtors and creditors, as well as classification attributes of their debts by type:
current, overdue, doubtful, and bad debts. Given the nature of creditworthiness as a
static indicator calculated on the basis of balance sheet data, it is considered appropriate
to present liquid assets in the statement of financial position under three categories:
goods (inventory), short-term receivables within specified maturity periods, and cash
and cash equivalents. Current liabilities should be structured according to payment
maturities within the forthcoming reporting period and classified separately for
doubtful obligations.
Furthermore, it is proposed that the processes underlying the formation of
creditworthiness be incorporated into the objects of management accounting and
subjected to systematic evaluation through managerial analysis mechanisms within the
relevant responsibility centers.
The third chapter examines methodological approaches and tools for the
comprehensive assessment of creditworthiness based on analytical procedures and
preventive diagnostics of a business entity’s creditworthiness.
A methodology for constructing an overall (integrated) financial creditworthiness
ratio is proposed on the basis of balance sheet indicators, calculated as the ratio of the
total amount of payment assets, adjusted for their degree of liquidity, to current
payment liabilities. The total amount of liquid payment assets is determined using the
weighted average level of liquidity of available payment assets by relevant categories,
each of which may be assigned a liquidity coefficient ranging from 0 to 1, depending
on the speed of their conversion into cash.
The strategic instrument for creditworthiness management should be its
assessment through a balanced scorecard approach. The study proposes a system of 16
indicators grouped into four areas of business activity, based on publicly available
financial statements (the statement of financial position and the statement of profit or
loss), from which an integrated indicator is derived. The state of a business entity’s
creditworthiness is determined according to quantitative and qualitative criteria
developed by the evaluating entity and their interpretation. An integrated indicator
value exceeding 1.0 indicates a positive trend in creditworthiness development,
whereas a value below 1.0 signals the presence of risks.
Preventive diagnostics of creditworthiness are substantiated as being grounded in
Due Diligence procedures integrated with accounting compliance control mechanisms
and the digitalization of business processes in liabilities management.
Accounting compliance control in the field of creditworthiness should be
considered a subsystem of management regulatory accounting based on predetermined
standards and actual values within the balanced scorecard system. It ensures the
business entity’s capacity to meet its obligations and enables the identification and
analysis of deviations while performing accounting-analytical, regulatory, and
diagnostic functions. Through comparison of actual indicators with established
benchmarks, deviations, their causes, and responsible centers are identified and
analyzed, thereby ensuring preventive control over the business processes of acquiring
economic resources and supplying goods in terms of their impact on creditworthiness.
Among the digital tools that ensure automation, efficiency, and enhanced
accuracy of analytical procedures in creditworthiness assessment, the following
technologies are highlighted: Big Data processing; artificial intelligence (AI) and
machine learning (ML); and integrated digital ecosystems.