Анотація:
Досліджено трансформацію судової системи України після придушен ня Польського повстання 1830–1831 рр. як складову загальноімперської
політики уніфікації. Аналізується еволюція від «контрольованої автоно мії» до повної інтеграції в російську судову систему судових посадовців
та запровадження їх призначення, ліквідація підкоморських та межових
судів, витіснення польської мови та норм Третього Литовського стату ту. Показано, що реформа супроводжувалася підвищенням майнового
цензу для дворянських виборів, каральними заходами проти учасників пов стання та селективною політикою щодо лояльної шляхти. Судова рефор ма стала інструментом не лише правової уніфікації, а й політичного
контролю та культурної асиміляції.
Анотація (англ.):
The article examines the transformation of the judicial system in Right-Bank
Ukraine after the suppression of the Polish uprising of 1830–1831 as part of the
empire-wide policy of unification. It analyzes the evolution from “controlled
autonomy” to full integration into the Russian judicial system during the period
from 1831 to 1840. The key changes included: the abolition of the election of
certain judicial officials and the introduction of their appointment by the state;
the liquidation of pidkomorski (subcomorial) and land courts (land boundary
courts); and the suppression of the Polish language and the norms of the Third
Lithuanian Statute. The reform was accompanied by an increase in the property
qualification for participation in noble elections, punitive measures against
participants in the uprising, and a selective policy towards the loyal nobility.
Thus, the judicial reform became an instrument not only of legal unification, but
also of political control and cultural assimilation.
